В поисках Истины

Антикоррупционное пособие водителя

Пособие водителя для общения с ГАИ, судами и др. органами власти Украины



СОДЕРЖАНИЕ

 

ВЗМАХ ЖЕЗЛА_________________________________________3

 

"НАРУШИЛ"__________________________________________3

 

СОСТАВЛЕНИЕ ПРОТОКОЛА______________________________4

 

ЧТО ОБЯЗАТЕЛЬНО НУЖНО УЧЕСТЬ ПРИ ЗАПОЛНЕНИИ

ГРАФЫ «ПОЯСНЕНЯ» ИЛИ ПРИ НАПИСАНИИ ПОЯСНЕНЬ НА

ОТДЕЛЬНОМ ЛИСТОЧКЕ_________________________________4

 

ПРИ ОСТАНОВКЕ «ОПЕРАЦИЯ», «РОЗЫСК»__________________4

 

ПРЕДОСТЕРЕЖЕНИЯ____________________________________5

 

«ХОТЯТ ВЕЗТИ В ОТДЕЛЕНИЕ»___________________________5

 

ВАС ПЫТАЮТСЯ ЗАДЕРЖАТЬ ст.185_______________________5

 

ДАЛИ ПОДПИСАТЬ ПУСТОЙ ПРОТОКОЛ_____________________6

 

ПРОВЕРКА СТРАХОВКИ__________________________________6

 

Проехали на запрещающий сигнал светофора_______________6

 

«ИЗЫМАЮТ ПРАВА»____________________________________6

 

«ОТКРОЙТЕ БАГАЖНИК__________________________________6

 

«ОТКРОЙТЕ КАПОТ»_____________________________________6

 

«ПРЕВЫШЕНИЕ СКОРОСТИ»_______________________________6

 

РАЗНЫЕ НАРУШЕНИЯ_____________________________________7

 

«машину на штрафплощадку»_____________________________7

 

ИЗЪЯТИЕ ТЕХТАЛОНА И ЗАПРЕТ ЭКСПЛ ТС____________________8

 

ТЕХОСМОТР НА ДОРОГЕ/ТОНИРОВКА________________________8

 

« ПРОВЕРКА СО »________________________________________8

 

ВАС ОБВИНЯЮТ В УПОТРЕБЛЕНИИ АЛКОГОЛЯ_________________9

 

МАШИНРЕСТЕ___________________________________________10

 

ТРЕБУЮТ ДЕНЬГИ НА ПАРКОВКЕ____________________________11

 

КОНСТИТУЦИЯ___________________________________________11

 

КУАП___________________________________________________11

 

З-н про дорожное движение_______________________________19

 

З-н про милицию_________________________________________20

 

УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС______________________________________25

 

УГОЛ-ПРОЦЕС КОДЕКС_____________________________________26

 

ГРАЖДАНСКИЙ КОДЕКС____________________________________27

 

З-Н УКР ПРО ИНФОРМАЦИЮ________________________________28

 

ЗУ о ОРД________________________________________________28

 

ДИСЦИПЛИНАРНЫЙ СТАТУТ МВД_____________________________29

 

СТАТУТ ППС______________________________________________29

 

ТЕЛЕФОНЫ ДОВЕРИЯ ГАИ ПО ОБЛАСТЯМ_______________________32

 

ВИ ПОТРАПИЛИ У ДТП - ЩО РОБИТИ ?_________________________32

 

ТЕЛ СВБУ________________________________________________33

 

С ВАС ТРЕБУЮТ ДЕНЬГИ  НА ПАРКОВКЕ________________________34

 

 

 

  1. По требованию работника милиции (инспектора дорожно-патрульной службы) остановиться с соблюдением требований ПДД (п.2.4 ПДД). Если ИДПС указал палкой остановится с нарушением ПДД- спросить, настаивает ли он на том, чтобы вы стояли с нарушением правил.Но ставить машину обязательно так,чтобы она не мешела движению во избежании возможности применения эвакуации авто.
  2. Включить аварийную сигнализацию!Заблокировать двери, приоткрыть окно. Не выходить из машины . Ни один нормативно-правовой акт водителя к этому не обязывает (станет обязанностью после составления админ. задержания).
  3. Включить видео или аудио запись (для будущих доказательств).
  4. Разговаривать с работником ГАИ через слегка приопущенное стекло.
  5. Выслушать (как правило) невнятное представление работника ГАИ, в котором он обязан назвать четко и вежливо свою фамилию и звание (основание - ч.1,2 ст.5 Закона «О милиции», п. 28 наказа №111 от 27.03.2009).
  6. Переписать номер жетона работника ГАИ.
  7. Узнать причину остановки и суть соверешнного правонарушения (основание - пп. «в» п. 2.14 ПДД, ст. 21-1  Закона «О милиции», п.14 наказа №111 от 27.03.2009;ст 16 ЗУ о дорожном движении).
  8. Инспектор обязан указать причину остановки (21-1 ЗУоМ) :

-  зупиняти  транспортні  засоби  лише в разі:  порушення правил дорожнього руху водіями;  відсутності  номерного  знака  на транспортному  засобі  або  наявності  номерного  знака,  який  не відповідає встановленим вимогам,  закріплений у  не  встановленому для цього місці,

закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє  чітко  визначити  символи  номерного  знака  з  відстані двадцяти   метрів;

  • -  наявності  ознак,  що  свідчать  про  технічну несправність транспортного засобу;
  • -  наявності даних,  що  свідчать про  причетність транспортного засобу,  його водія,  пасажирів або вантажу до  вчинення  дорожньо-транспортної  пригоди,  злочину  чи адміністративного правопорушення;
  • -  перебування транспортного засобу в розшуку;
  • -  наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;
  • - необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини  вчинення  дорожньо-транспортної  пригоди,  злочину   чи адміністративного правопорушення,  свідками якого вони є або могли бути;
  • - необхідності  залучення  водія  транспортного  засобу   для надання  допомоги  іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні
  • протоколів про адміністративні правопорушення   чи   матеріалів   дорожньо-транспортних   пригод; 
  • - проведення цільових заходів (операції,  відпрацювання,  оперативні плани)  для
  • перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом,  документів на транспортний засіб;
  • - виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це  державними  органами;
  • - якщо  спосіб  закріплення  вантажу   на транспортному   засобі   створює  небезпеку  для  інших  учасників дорожнього руху;
  • - порушення  визначеного  порядку  встановлення  і використання  на  транспортному  засобі  спеціальних світлових або звукових  сигнальних  пристроїв.

Если причины другая или ее вовсе нет:

Ст.364 УК- Зловжив. владою або служ. станов. – 5-12 лет.

Ст 365 УК-Перевищення влади або служб повнов. –до 5 лет.

Ст 186 КУпАП- Самоуправство.

  1. Потребовать предъявить служебное удостоверение (основание - ч. 2 ст. 5 Закона «О
  2. мили­ции», п.2.14.2 ПДД, Нак № 111 п.28 ). Фамилию, имя, отчество, звание и должность из удостоверения перепи­сать на лист бумаги а лучше начать заполнять формуляр от Tarantul  (для возможной подачи жалоб в прокуратуру и суд). 
  3. - Вести разговор только с тем гайцем, который остановил, попытки вмешаться в разговор других сотрудников пресекать.
  4. 11.                       Если запрещает снимать на видео, требовать назвать закон и статью который это запрещает.(ст.5 ч.4 «з-н о милиции»: если ограничивают права, то обязан предъявить законные основания для ограничения прав и свобод). основание:п.28.9 Наказ № 111; ст 60 ГПК; КАСУ ст 7; 12 п.8; 45, З-н укр про информ ст 9,43,45; Гражд кодекс ст 15,19,302,307; Конст Укр ст 19,34;ст 374 УК.
  5. Позвонить по тел. доверия. (обязан дать гаишник) в случае проявления противоправних действий со стороны инспектора (либо телефоны есть в конце пособия).
  6. Предъявить  документы  на право управления транспортным средством над прио­пущенным оконным стеклом с обязательной видеофиксацией предьявления  кадого документа (ч.2 ст.16 ЗУоДорДвиж,ст.126 КУпАП, п.2.4 ПДД). В руки документы не давать!!!
  7. Если вам предложили сесть в машину ДПС для оформления протокола, то это ваше право решать садиться туда или нет. Никакой Закон не обязывает вас это делать. Лучше не садится, а то как правило там сидит ещё как минимум один гаец и начинают прессовать по очереди.
  8. Если всё-таки согласились выйти из машины, а у вас в машине пассажир, то выходите оба. Наличие свидетеля с вашей стороны способно свести на нет любые попытки не толь­ко «развода» со стороны ГАИ, но зачастую и наказания за действительно совершенное правонарушение. Если сели в машину ГАИ, опустите стекло или оставьте дверь открытой, пусть свидетель слушает весь разговор. На слова ГАИ, что посторонним надо удалиться, спокойно скажите, что это свидетель .

 

« НАРУШИЛ»

  1. Выслушать внимательно суть нарушения.
  2. Никогда не соглашаться если не нарушал. Нарушил-признать вину. Наказание будет минимальным.
  3. Потребовать доказательства. (напомнить о презумпции не виновности ст. 62 Конституции Украины).

Доказательствами вашей вины или невиновности могут быть:

  • протокол;
  • ваши пояснения;
  • пояснения потерпевших;
  • показания потерпевших (в ДТП, создании аварийной обстановки, по нарушениям относительно     пешеходов);
  • выводами экспертизы;
  • вещественные доказательства;
  • показания технических средств (в том числе радар, фото-, видео- киноаппараты);
  • протокол изъятия предметов и документов;
  • иные документы.
  1. Потребовать документы на приборы (если они являются доказательством) измерения, контроля или слежения (паспорт, поверка, наличие пломб, сертификат на прибор и на допуск к работе с данным прибором, правила пользования) для выяснения законности его использования. (основания – ст.251,252 КУпАП)

Если нет таких документов или не предоставили:

Ст.172 КУпАП – «нарушение правил использования измерительной техники»

  1. Требовать свидетелей.
  2. Ссылаться на крайнюю необходимость, резко захотелось в туалет, переживание по
  3. поводу смерти попугая, солнце, дождь, снег и т.п.

Ст.11 КупАП – админ нарушения по неосторожности;

Ст.17, 18 – крайняя необходимость;

Ст.33-34 – учет обстоятельства, смягчающие адм. ответственность.

 

«СОСТАВЛЕНИЕ ПРОТОКОЛА»

  1. 1.                      НИКОГДА И НИЧЕГО НЕ ПИШИТЕ В ПРОТОКОЛЕ ПОД ДИКТОВКУ  ИНСПЕКТОРА ДПС И НЕ СТАВЬТЕ СРАЗУ ПОДПИСИ ПОКА НЕ ОЗНАКОМИТЕСЬ И НЕ НАПИШИТЕ ПОЯСНЕННЯ.
  2. Заполненную ГАИшником часть сразу перечитайте и внимательно проверьте. Любые неправильно написанные данные – исправляйте. Например, вас не спросили про место работы и написали «безработный». Вычеркивайте, пишите, где и кем работаете. Помните, что инспектор будет вас торопить и в любой момент может вырвать протокол из ваших рук. Ведите себя спокойно, скажите, что вы имеете полное право написать объяснения и действия  ГАИшника, будете рассматривать, как нарушение ваших законных прав. Проверьте наличие записи о приборе зафиксировавшим Ваше нарушение.
  3. Если есть свиделели, а инспектор не внес их в протокол (обычно ГАИшники говорят «потом на суде приобщите свидетелей, если надо») - требуйте вписать в протокол ваших пассажиров в качестве свидетелей. Если инспектор отказывается вписать их в протокол, утверждая, что это – заинтересованные лица, собственноручно вписывайте их
  4. (в протокол в графу «свідки», или в свои обьяснения).
  5. Если свидетелей нет, поставьте Z в колонке, чтобы свидетели потом «случайным» образом не появились.
  6. Важно, чтобы АБСОЛЮТНО все графы протокола были заполнены. Поставьте Z на всех пустых или незаполненных графах.
  7. В гарфе підпис особи,   яка  ознайомлена з місцем та часом розгляду справи вместо подписи пишите: «Не ознайомлен ».
  8. Пишите объяснения на отдельном листе (лучше под копирку, её надо возить с собой),

В графе "Пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності", следует писать "З протоколом не згоден, інспектор не надав доказів скоєння мною правопорушення. Мої пояснення надаються на окремому аркуші (Если сразу знаете, что писать, напишите, ЧТО именно инспектор сделал неправильно). Мною заявлено клопотання про перенесення розгляду справи (у звязку з необхідністю зібрати докази, необхідністю звернутися за юридичною допомогою, о розгляді справи за місцем проживання.. - выбрать нужное). Бланки трёх ходатайств возить в двух экземплярах, при подаче ходатайства на Вашем экземпляре распишется инспектор. Ходатайства следует подавать в любом случае при составлении протокола, чтобы не дать инспектору возможность сразу же вынести постанову.

  1. В графе «до протоколу додаються» написать (если такие есть) :ходотайства ,схемы, пояснення.(кількість аркушів).
  2. Протокол должен составляться в 2 экземплярах, один из которых вручается СРАЗУ под расписку(ст 254 КУоАП).

 

«ЧТО ОБЯЗАТЕЛЬНО НУЖНО УЧЕСТЬ ПРИ ЗАПОЛНЕНИИ ГРАФЫ «ПОЯСНЕНЯ» ИЛИ ПРИ НАПИСАНИИ ПОЯСНЕНИЙ НА ОТДЕЛЬНОМ ЛИСТОЧКЕ»

  1. С самого начала написать: «З протоколом не згоден, інспектор не надав доказів
  2. скоєння мною правопорушення».
  3. После этого безусловно указать: «Права, предусмотренные ст. 268 КоАП и ст 63 Конституции мне не разъяснили ».
  4. Далее, если схемы и рисунки не составлялись - добавьте «Схема не составлялась».Это лишит ГАИшника возможности добавить к протоколу схемы, сделав надпись «Водитель от подписи отказался». Если схема составлена в одном экземпляре, пишите: «Копию схемы не дали». Если схема составлялась, в любом случае перед её подписанием пишите прямо на ней: «Не согласен, схема составлена «на глазок» без соблюдения масштаба, без точного измерения расстояний, без привязки к местности».
  5. Впишите свидетелей.(пассажиры, прохожие).
  6. Если велась аудио,видео или фото съемка Вами или ИДПС укажите это. Если съемку проводил ИДПС внисите данные о аппаратуре, которой велась съемка.(наличие документов на прибор, пломб, поверка).
  7. Далее пишем:
  • к настоящему протоколу мною заявлены ходатайства, приложена схема, заявление, показания свидетелей и т.д., сделанные/составленные до/после остановки;
  • до/после/во время остановки мною снято на фото/видеокамеру место происшествия, светофор, дорожная разметка (обстановка), перекрёсток и т.п.
  • Очень часто ИДПС нарушают закон вынося постановление до того, как Вы ознакомились с протоколом и дали пояснения. В этом случае пишим:
  • Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Порушуючи цю статтю інспектор виніс постанову відразу після складання протоколу не ознайомивши мене з суттю складеного протоколу та не ознайомившись з моїми поясненнями.

Если сомневаетесь, что именно нужно писать, то лучше не пишите ничего, кроме «НЕ СОГЛАСЕН», а просто заявите ходатайства.

На основании протокола ИДПС выносит ПОСТАНОВУ. Если же Вы подаете ходотайства о переносе рассмотрения дела, то постанову выносить НЕ ЗАКОННО!

Только после ознакомления с протоколом и написанием пояснений, ходотайств и др. подписуете протокол и постанову. Протокол является главным доказательством по делу, поскольку без протокола нельзя составлять Постановление о привлечении к ответственности. Не имея на руках копии протокола вам и обжаловать будет просто НЕЧЕГО.

Бланки ходатайств ВСЕГДА нужно возить с собой.

«Дежурных» ходатайств с собой должно быть как минимум три.

  1. Если Вас остановили в другом городе или на трассе - вы имеете полное право заявить ходатайство о рассмотрении дела по месту регистрации транспортного средства или по месту своего жительства, причем таковое лучше подавать сразу же,вместе с подписание протокола.
  2. Если вам инкриминируют нарушение, которое может быть рассмотрено на месте или инспектор сразу указывает вам дату рассмотрения дела, вы имеете право и для своего же блага должны заявить ходатайство о переносе даты рассмотрения дела.
  3. В любом случае, при любом нарушении заявляйте ходатайство об обеспечении вашего права на юридическую помощь и в связи с этим требуйте отложения рассмотрения дела, так как вам необходимо оформить доверенность на адвоката.

В спокойной обстановке, с адвокатом, вы потом разберетесь, было ли нарушение, а на разборе дела сможете предоставить более подробное объяснение и новые доказательства. В случае неадекватного поведения работника гаи либо очевидного нарушения ваших прав обязательно отображайте всё подробно в своих пояснениях, а в случае необходимости звоните в службу доверия, и излагайте всё, что происходит.

Всегда требовать от инспектора сообщить точное название  подразделения службы и адрес!

 

При остановке «ОПЕРАЦИЯ», «ОТРАБОТКА», «МАШИНА В РОЗЫСКЕ»

1)  Всеоперации проводятся согласно Приказу по МВД. Все приказы, касающиеся прав и свобод граждан должны быть доведены до сведения граждан согласно ст.57 Конституции Украины.

       Если говорят, что информация для служебного пользования, значит, она расценивается как не доведенная до сведения граждан и не обязательная для выполнения согласно ст.57 и ст.19 КУ.

ППД. 2.14. Водитель имеет право:

        в) знать причину остановки, проверки и осмотра транспортного средства должностным лицом государственного органа, которое осуществляет надзор за дорожным движением,

а также его фамилию и должность;

 

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ: Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,

відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.  Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

 

2)                      ст.10 ЗУоМ п.2  виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини,

вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених

чинним законодавством;

Но согласно ЗУ про ОРД:

Ст.2. Поняття оперативно-розшукової діяльності.  Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Ст.5 запрещает проводить ОРД сотрудникам ГАИ. Для поиска угнанных машин и преступников ГАИ должны проводить совместные мероприятия с подразделениями милиции допущенными к ОРД :

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією;

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

3)                       Инспектор обязан назвать название операции и ее суть. Ваше право

позвонить в дежурную часть по тел. 102 и проверить так ли это. Спросить проводится ли такая операция, номер приказа и кем этот приказ отдан.Просим инспектора номер постановы оперативно-розшукової справи и ФИО ее подписавшего:

Стаття 9 (ЗУ про ОРД). Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності. У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа (номер постанови не є службовою таємницею). Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ.

4)                      Если инспектора стоят вместе с «Беркут» или др. допущенными к ОРД то помним:

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину,та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

 

                                                                        «ПРЕДОСТЕРЕЖЕНИЯ»

Если работнику милиции не понравится то, что вы умничаете, и по его мнению злоупотребляете своими правами, он непременно попытается применить к вам «воспитательные» меры, которые смогут «помочь» вам признать свою вину.

Следует отметить, что, если сотрудник ГАИ всё же решается применить к вам спецприёмы, то, как правило, он исчерпал все средства и, видя, что привлечь к ответствен­ности шансов всё меньше и меньше, фактически признаёт, что вы на правильном пути.

Не следует сразу впадать в панику, так как закон помимо того, что наделил сотрудников ГАИ широкими полномочиями, с другой стороны существенно усложнил подобные «карательные акции».

Такими мерами являются:

  • Ø административное задержание (после составления протокола о задержании все остальное);
  • Ø личный осмотр (досмотр) осмотр вещей (в том числе и багажника);
  • Ø изъятие вещей и документов (в т.ч. прав, техталона, техпаспорта, сраховки и т.д.);
  • Ø временное задержание транспортного средства (в т.ч. штрафплощадка);
  • Ø отстранение от управления транспортным средством;
  • Ø осмотр и освидетельствование на предмет опьянения.

ГЛАВНОЕ: Применение любой из перечисленных мер возможно, но ТОЛЬКО с целью:

  • Ø прекращения правонарушения, только тогда, когда исчерпаны другие средства воздействия;
  • Ø установления личности нарушителя;
  • Ø составления протокола (если его нельзя составить на месте);
  • Ø обеспечения правильного и полного рассмотрения дела (Ст. 260 КоАП).

 

Якщо ІДПС, взявши Ваші документи, виїжджають, моментально викликайте міліцію: Мене тільки що пограбували. Украли документи. Куди під'їхати. І фіксуйте факт пограбування. PS У Вас повинно бути ПІБ ІДПСа і відео.

 

ст. 366 ук украины...............

....2. Об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативне передбачених в ч. 1 ст. 366 КК дій:

а) внесення до документів неправдивих відомостей;

б) інше підроблення документів;

в) складання неправдивих документів;

г) видача неправдивих документів.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа. Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам. В тех ситуациях когда водитель активно защищает свои права в диалоге с гаишником, зачастую гаи хочет отомстить и как правило идет по натоптаному пути,чтобы водитель помучался,потратил время и нервы, не маловажно что в данном случае унижается человеческое достоинство водителя-доставлениями,экспертизами,анализами итд..:1. по надуманным мотивам загоняет на освидетельствование

2. по тем же мотивам высказывает предположение о поддельном удостоверении если такая ситуация все же закрутилась, а водитель трезв, и водительское не поддельное. то результатом освидетельствования будет :

а)акт о отсутствии состояния опьянения.

б) заключение эксперта о отсутствии признаков подделки. т.е оба документа будут подтверждать безосновательность выводов гаи.

«ХОТЯТ ВЕЗТИ В ОТДЕЛЕНИЕ»

  1. Законным такое действие будет только в случае админ задержания, ареста или (ст. 259 КоАП):
  • если на месте нарушения составить протокол невозможно;
  • если при себе нет документов, удостоверяющих личность или 2-х свидетелей, которые могут  подтвердить личность;
  1. Если при себе есть документы, удостоверяющие личность, либо есть возможность составить протокол на месте, НЕ СОГЛАШАЙТЕСЬ НИКУДА ЕХАТЬ, это ваше  право.
  2. Если уже согласились ехать, запомните: пребывание в ОВД не может быть больше часа
  3. без составления протокола админзадержания. 

«ВАС ПЫТАЮТЬСЯ ЗАДЕРЖАТЬ И ДОСТАВИТЬ В МИЛИЦИЮ ПО ст.185 КУпАП»

 Насамперед треба запам’ятати, що активно пручатися цьому процесу не можна, тому що вас відразу ж обвинуватять у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника

міліції при виконанні ним службових обов’язків. Це призведе до того, що вас, швидше за все, притягнуть до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУАП. Так звичайно роблять, коли людину необхідно “легально” затримати в стінах міліції на кілька діб.

1) Добре запам’ятати, що вимога працівника міліції повинна бути законною. Тобто, у міліціонерів повинні бути підстави для вашого затримання й вони про повинні вам повідомити про них негайно при затриманні, як того вимагає ст. 29 Конституції України. Їх відмовки, що вам усе пояснять у міліції, у жодному разі не повинні вами прийматися. Коли ви потрапите в міліцію, там вам вигадають купу підстав, у тому числі й тих, про які ви навіть не підозрюєте, наприклад,

що ви нецензурно лаялися й порушували громадський спокій.

2) Пам’ятайте, що вас оберігає ст. 19 Конституції України, яка говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Тому поки вам не пояснять законну причину затримання, ніхто не може вас примусити йти в міліцію. Існує вичерпаний перелік підстав для затримання: - якщо особу застали безпосередньо під час здійснення злочину (правопорушення) або відразу після нього; - якщо потерпілі або очевидці прямо вкажуть, що саме ця особа вчинила злочин (правопорушення); - якщо на підозрюваному, на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину; - якщо особа намагається втекти або не встановлена особистість підозрюваного.

3) Якщо все-таки міліціонери наполягають на затриманні, вимагайте складання протоколу затримання прямо на місці, а не в міліції. У протоколі неодмінно повинна бути зазначена дата й час вашого затримання, прізвище й посада співробітника міліції, що вас затримує, суть вашого затримання з обов’язковим посиланням на норму закону, що його передбачає.

 4) Якщо затримання все-таки відбулося, вимагайте негайно повідомити вашим родичам про

місце вашого перебування або прямо зв’яжіться з вашим адвокатом. Право на юридичну

допомогу й на повідомлення рідним про місце вашого перебування передбачене тією ж ст. 29 Конституції України.

5) Будучи затриманим, нічого не підписуйте і не ведіть жодних переговорів з міліціонерами. Пам’ятайте, що коли вас затримали як підозрюваного у скоєнні злочину, то час затримання минає через 72 години, якщо не буде пред’явлена постанова судді про обрання вам запобіжного заходу “утримання під вартою”. А якщо вас затримали за адміністративне правопорушення, то час вашого затримання минає через 3 години після того, як буде складен протокол затримання чи встановлена ваша особа. От чому так важливо, щоб протокол про затримання був складений негайно, у момент затримання, із вказуванням точного часу затримання.

6) Ніколи не залишайте безкарним порушення ваших особистих прав і свобод. Нагляд за органами внутрішніх справ здійснює прокурор, і про всяке “свавілля”, що чинили з вами в міліції, обов’язково опишіть у скарзі в прокуратуру. Пам’ятайте, що чим більше міліціонерам минаються їхні незаконні дії, тим безцеремоннішими вони стають.

 

«Вам подают на подпись протокол, в котором не заполнен раздел «суть правонарушения»»

пишем в этом же разделе:

Інспектор (повністю ПІБ та звання інспектора, що складав протокол) грубо порушив вимоги «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», а саме: Разділ 2 «Оформлення матеріалів про порушення правил» та надав мені незаповнений протокол для підпису.

Підпис.

На вільних строках, що залишилися намалювати великий ЗЕТ.

«ПРОВЕРКА СТРАХОВКИ»

Проверять страховку ИДПС имеют право при :

  • -під час проведення державного технічного огляду
  • -реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів
  • - при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; (№111,ЗУ о страховании ст 21.2)

«Проехали на запрещающий сигнал светофора» пишем в разделе «пояснения»:

Виїхав на перехрестя (регульований пішоходний перехід, тощо) у мить коли миготливий зелений сигнал світлофора змінився на жовтий. Щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я виконав вимоги п. 8.11 Правил дорожнього руху та звільнив перехрестя.

Підпис.

На вільних строках, (в тому чіслі і там де повинні писати свідки) намалювати великий ЗЕТ.

И, народ, поверьте, не стоит их пугаться (гайцов)! Я несколько раз просил у гайцов показать

мне их постовую ведомость (бумажка, по которой они имеют право и должны стоять в этом

месте - ни разу не показали! А когда я в протоколе писал об отсутствии постовой ведомости, протокол в 2 случаях из 5 просто выбрасывался .Так что пользуйтесь своими правами

гражданина - помогает иногда

«ИЗЫМАЮТ ПРАВА»

  1. Звоним по телефону защиты прав, доверия.
  2. Изъятие вещей и документов может быть осуществлено только после составления протокола задержания, личного осмотра или протокола осмотра вещей (ст. 265 КоАП). Изъятые вещи и документы хранятся у лица, которое их изъяло до рассмотрения дела, а потом возвращаются. Об изъятии вещей и документов составляется протокол или
  3. делается отметка в протоколе о правонарушении, осмотре вещей или задержании. 
  4. Временное изъятие прав возможно только, если вы совершили правонарушение, за которое предусмотрено лишения прав. Права изымают до вступления постановления в законную силу, но не более чем на 3 месяца. При временном изъятии прав выдаётся временное разрешение на право управления ТС. Если за три месяца дело не рассмотрено, права возвращаются бесплатно! (ст. 265-1 КоАП).
  5. При требовании предъявить содержимое багажника (либо салона) потребовать
  6. пояснения причин досмотра транспортного средства (основание – пп. «в» п. 2.14 ПДД, КупАП).
  7. Услышать невнятные пояснения, сопровождающиеся настойчивыми требова­ниями
  8. выйти из машины и открыть багажник автомобиля.
  9. Разъяснить работнику ГАИ, что досмотр транспортных средств проводится только в
  10. случаях административного задержания лиц, подозре­ваемых в совершении адм наруш. (основания:  п.5,6, 21 ст11 З-н про милицию.)
  11. Предложить составить протокол о админ задержании либо протокол задержания по подозрению в совершении преступления.(ст.261 КУпАП,106 УПК)
  12. потребовать разъяснить (зачитать) права задержанного лица и вручить их разъяснение в письменном виде (основания-ч.8 ст5 з-на о милиции).
  13. «Додавить» вежливым предложением вскрыть багажник самостоятельно.
  14. Предупредить, что все действия, которые собирается осуществить ИДПС сво­ими руками, требуют присутствия двух понятых и обязательного составления протокола осмотра, досмотра либо обыска (основание – ч. Ч. 4, 5 ст. 264 КоАП, ст. ст. 181, 188, 190, 191 УПК).
  15. Разъяснить инспектору, что вы будуте выполнять только законные требования
  16. сотрудника, а законными они будут в данном случае после составления протокола о админ. задержании.Позвонить по тел. Доверия,СВБ,родственнкам,знакомым.
  17. При составлении протокола о адм задерж или досмотра ТС требовать 2-х незаинтересованных понятых.
  18. Открывать багажник (салон) после составления шапки протокола о досмотре ТС перед эти мпросить сведетелей внимательно следить за действиями инспектора.
  19. Предложить работникам ГАИ полностью оформить протокол осмотра транспортного средства, вещей и документов, поскольку вы очень хотите его подписать. Работник ГАИ обязан дать вам и присутствующим понятым протокол для подписания.
  20. при попытке составить протокол или задержать за неподчинение требований сотрудника милиции ( предоставить ТС для досмотра) пишем: «Поскольк от меня требовали открыть багажник авто для осмотра находящихся в нем вещей, такие действия являются не осмотром, а обыском, т.к прямо предусмотрено ч.2 ст 183 УПК. Обыск является незаконным,т.к проводится без возбуждения уголовного дела, без постановления судьи, без понятых и без составления протокола. На указанном основании считаю действия сотрудника…..незаконными.
  21. ОСМОТР – визуально осмотреть без заглядывания внутрь;

«ОТКРОЙТЕ БАГАЖНИК»

ДОСМОТР – осмотр салона, багажника ничего не трогая;

ОБЫСК – осмотр салона,багажника, вещей  руками.(проводится только с разрешения суда,прокурора при возбуждении уголовного дела).ст 183,184 УПК

«ОТКРОЙТЕ КАПОТ»

1)      При требовании открыть капот потребовать пояснения причины.

2)      Открыть из салона капот и предложить дальше ознакамливаться с номерами самостоятельно.- основание п 2.4 ПДД - ДАТЬ ВОЗМОЖНОСТЬ сверить

3)      номера а не открыть.

То же , что и при открытии багажника.

 «ПРЕВЫШЕНИЕ СКОРОСТИ»

Ответственность предусмотрена только за превышение скорости более чем на 20 км/ч и более чем на 50 км/ч. В первом случае дело рассматривает сам сотрудник ГАИ, во втором – СУД.

Превышение скорости может быть зафиксировано только Радаром. Никакими дру­гими

средствами доказать факт превышения скорости НЕЛЬЗЯ!

 

Таким образом, доказательствами правонарушения будут:

  • протокол;
  • данные радара;
  • ваши пояснения.

Факт фиксации превышения скорости ещё не значит, что это нарушение принадлежит именно вам.

Так, если РАДАР не оснащён средствами фотофиксации, а имеет только секундомер, фиксирующий время с момента превышения скорости, то и доказать, что эта скорость принадлежит именно вам практически невозможно, если только в ваших объяснениях не будет написано: «виноват, исправлюсь» или «спешил, каюсь» или «прошу предупредить».

пишем в разделе «пояснения»:

Рухався у щільному потоці транспорту зі швидкістью (на 5-10 км/год меньша ніж положено). Показники швидкості, встановлені приладом (назва і серійний номер приладу), не можуть вважатись доказом скоїння саме мною правопорушення, так як неможливо встановити аутентичність та належність зафіксованої швидкості до мого автомобілю. Протокол складено з порушенням ст. 2.14 «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», а також ст. 251 КоАП. Ходатайствую перед Судом у закритті справи у зв`язку з невідповідністью протоколу вимогам ст. 256 КоАП та відсутністю складу адміністративного правопорушення (керуючись ст. 247).

Підпис.

На вільних строках, (в тому чіслі і там де повинні писати свідки) намалювати великий ЗЕТ.

Обращаю внимание, что данная формулировка действенна только в случае если показания скорости зафиксированы прибором не способным предоставить конкретные доказательства превышения скорости именно Вами (фото-видеосъёмка и пр., указанное в ст. 2.14 «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», а также ст. 251 КоАП.).

Якщо причина - порушення знака обмеження швидкості, то: Відповідно до п.12.10 правил дорожнього руху мене не можна штрафувати, якщо разом зі знаком обмеження швидкості немає знака «Дорожні роботи».

Нарушение правил пользования ремнями безопасности и мотошлемами, нарушения требований дорожных знаков и разметки, остановки, стоянки, нарушения правил движения ТС по тротуарам или пешеходным дорожкам, нарушения правил проезда перекрестков, остановок общественного транспорта и непредоставление преимущества в движении маршрутным ТС, нарушения правил обгона и встречного разъезда, безопасной дистанции или интервала, размещения ТС на проезжей части, движения по автомагистралям, пользования приборами освещения и предупредительными сигналами при начале движения или изменении направления движения, их использование с нарушением стандартов, переоснащение с нарушением стандартов, правил пользования средствами связи, учебной езды.

Доказательствами перечисленных выше нарушений могут быть:

  • протокол;
  • фотоснимок, видеосъёмка;
  • ваши пояснения;
  • показания свидетелей.

Фотоснимок и видеосъёмка в ходе разбирательства станут предметом тщательного изучения, поэтому ходатайства заявлять обязательно.

В случае, если работники милиции указали/нашли свидетелей, в протоколе в разделе «ПОЯСНЕННЯ» обязательно укажите, что свидетели были приглашены сотрудниками милиции значительно позже вашей остановки и ничего видеть просто не могли.

Все остальные разборы будут сделаны позже, после заявления вами ходатайств, так как каждый случай индивидуален. Главное отримайте само событие правонарушения и вашу причастность к нему.

Нарушение правил проезда пешеходных переходов, непредоставление преимущества пешеходам на нерегулируемых переходах, непредоставление преимущества ТС аварийно-спасательных и пожарной служб, медпомощи, милиции, двигающимся с включенными спецсигналами, нарушение правил остановки или стоянки, что создает помехи дорожному движению или его безопасности, создание аварийной ситуации, нарушение правил проезда ж/д переездов, ставшие причиной создания аварийной ситуации.

Все указанные выше нарушения являются серъёзными и подразумевают под собой как минимум второго участника дорожного движения, которому вы своими действиями «причинили неудобства». Таким образом, вслед за протоколом, ОЧЕНЬ существенным доказательством вашей вины будут:

  • Ø показания пешехода которого вы не пропустили;
  • Ø показания водителя аварийно-спасательных и пожарной служб, медпомощи, милиции, которым вы не дали преимущества, а они двигались с включенными спецсигналами;
  • Ø показании участников дорожного движения, которым ваша стоянка или остановка конкретно создала помехи;
  • Ø показания участников дорожного движения, для которых вы создали аварийную ситуацию;
  • Ø показания машиниста тепловоза, которому вы создали аварийную ситуацию.

Без таких показаний доказать вашу причастность к правонарушению и виновность в его совершении практически невозможно. Поэтому, в случае остановки за такие нарушения, вашей главной задачей является затягивание процедуры поиска документов и т.д., чтобы дать возможность лицам, показания которых нужны сотрудникам ГАИ, проехать или пройти место вашей остановки.

Если, не смотря на ваши старания, сотрудники ГАИ нашли тех, кому вы помешали, в разделе «ПОЯСНЕННЯ» протокола вы обязательно должны написать, что не вы своими действиями создали, а для вас была создана аварийная обстановка:

  • пешеход перебегал дорогу непосредственно перед ТС, в неустановленном ме­сте и на запрещающий сигнал;
  • вы не только не препятствовали проезду ТС с мигалками, но и предоставили им абсолютное преимущество;
  • водитель другого ТС грубо нарушил ПДД, что вынудило вас резко тормозить, изменять направление движения и т.д.

После этого обязательно нужно дополнить «ПОЯСНЕННЯ» такой фразой: считаю, что сотрудник милиции неправильно оценил реальную дорожную обстановку и разобрал ситуацию, поэтому настаиваю на проведении автотехнической экспертизы.

По закону показания нарушителя, свидетеля и потерпевшего являются примерно равнозначными, поэтому, в случае их противоречивости, нужно будет более тщательно «устанавливать истину».

Нарушение правил остановки и стоянки всегда можно и нужно объяснять тем, что остановка либо стоянка вызвана тем, что заглох двигатель или в автомобиле была выявлена неисправность, которая обуславливала немедленную остановку ТС для избежания последствий. При этом

важным является то, что у вас ОБЯЗАТЕЛЬНО должна быть вклю­чена аварийная сигнализация

«машину на штраф площадку»

  1. Основание для задержания ТС (ст. 265-2):
  • Управление ТС, имеющими неисправности тормозной системы, рулевого управления, тягово-сцепного устройства, внешних осветительных приборов (в тёмное время суток) либо иные технические неисправности, с которыми в соответствии с установленными правилами их эксплуатация запрещается, или переоборудованными с нарушением соответствующих правил, норм и стандартов либо такими, которые своевременно не прошли гостехосмотр
  • Эксплуатация водителями ТС, номера агрегатов которых не соответствуют записям в документах или подделаны или уничтожены.
  • Управление ТС водителями, которые не имеют при себе или не предъявили для проверки права, талона к правам, техпаспорт, доверенность, временный талон, маршрутного листа, документов на груз, лицензионной карточки, полис обязательной страховки;
  • Управление ТС лицом, не имеющим права управления таким ТС или передача ТС лицу, которое не имеет право управления таким ТС;
  • Управление ТС лицом, лишённым права;
  • Управление ТС в нетрезвом состоянии, под воздействием наркотических средств и лекарственных препаратов, передача права управления лицам, находящимся в по­добном состоянии, а также ОТКАЗ от проверки на предмет опьянения;
  • Нарушение правил перевозки опасных грузов, правил проезда большегабаритных и большегрузных ТС автодорогами, улицами и Ж/Д переездами.
  1. Задержание ТС производится путём его блокирования, и только если размещение задержанного ТС существенно препятствует дорожному движению – путём доставки ТС на штрафплощадку.
  2. О задержании делается запись в протокол о правонарушении.
  3. Сразу после задержания сотрудник ГАИ обязан:
  • дать возможность уведомить любое лицо (на выбор) о задержании и своём ме­стонахождении;
  • принять меры к возврату автомобиля к месту его постоянной дислокации;
  • запретить эксплуатацию ТС до устранения неисправностей.
  1. Автомобиль м.б. задержан только на три дня. По прошествии трёх дней автомобиль бесспорно и бесплатно возвращается.

Талон техосмотра может быть изъят только, если эксплуатируется неисправное либо переоборудованное ТС. Об изъятии составляется АКТ.

«ИЗЪЯТИЕ ТЕХТАЛОНА И ЗАПРЕТ ЭКСПЛ.  ТС»

Стаття 37 ЗУ про дорожное движение:Експлуатація транспортних засобів також забороняється, а талон про проходження державного технічного огляду вилучається в разі:

  • порушення вимог щодо їх переобладнання;
  • порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;
  • виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення…

 

«Проверка тех состояния /тонировки на дороге»

1.При проверке документов обратить внимание на должность ИДПС. Если он не инспектор АТИ, то он не имеет право вообще осматривать авто на предмет тех состояния .(согласно приказу № 534 акт проверки заполняется инспектором АТИ)

2. Не предоставляем возможность проверить инспектору тех состояние. Т.Е. ничего не

открываем ,не снимаем и не показываем.(п.2.3. ПДД не содержит более в себе фразу : "дать проверить техническое состояние".

3.Если все таки проверка происходит - Согласно ст. 9 Закона Украины «О метрологии и метрологической деятельности», средства измерительной техники могут использоваться, если они соответствуют требованиям по точности, установленным для этих средств, в определенных условиях их эксплуатации. Средства измерительной техники, на которые распространяется государственный метрологический контроль разрешается применять, выпускать из производства и ремонта, только при условии, что они прошли поверку или государственную метрологическую аттестацию. ТРЕБУЙТЕ от инспектора предоставления Вам такой информации (пломба-наклейка с датой на приборе ,паспорт, свидетельство поверки).

4.Проверка производится согласно приказу МВД №534 с обязательным заполнением акта проверки и проставлением личного штампа инспектора АТИ.

5.При работе с тех средствами следим за строгим соблюдением порядка работы с данным тех средством.

6.Проверка тонировки:

В пункте 31.4.7 Правил дорожного движения Украины предусмотрено что "Разрешается применять тонированные стекла (кроме зеркальных), светопропускание которых соответствует требованиям ГОСТ 5727-88".

Итак, в соответствии с указанным нормативным документом следует что:

2.2.4.Светопропускание стекол, обеспечивающих видимость для водителя,должно быть не менее: 75% - для ветровых стекол; 70% - для стекол, не являющихся ветровыми.

         Пункт 4.7. ГОСТа 5727-88 гласит о том что светопропускание определяют

по ГОСТ 27902-88 к которым предъявляются следующие требования: Испытания проводят на трех образцах. Светопропускание плоских многослойных стекол проверяют на изделиях или образцах, гнутых многослойных стекол - на образцах, вырезанных из плоской части изделий. Светопропускание гнутых закаленных стекол проверяют на образцах из исходного стекла, плоских - на образцах исходного стекла, имеющих ту же толщину, что и закаленные стекла,

или изделиях. Размеры испытуемых образцов могут быть любыми. Светопропускание ветровых стекол автотранспорта с полосой затемнения проверяют на образцах, вырезанных из зоны В

для легковых машин и зоны 1 для прочих видов автотранспорта.Измерение проводят в трех точках каждого образца. За величину светопропускания принимают среднее арифметическое результатов измерений трех образцов.

         И теперь самый хит, ГОСТ 27902-88, вернее его немаловажная часть:

1. УСЛОВИЯ ИСПЫТАНИЙ При отсутствии специальных указаний испытаний должны проводиться при следующих условиях: температура____________________________(20±5)С;

давление_______________________________от 8б до 106 кПа;

относительная влажность воздуха________ (60±:20)%

итого, чтоб поиметь водителя в соответствии с ГОСТом, предписанным ПДД:ИДПС должен померять три образца стекла, каждый из них в трех! точках прибором, имеющим действующую поверку госстандарта. При соблюдении температуры-давления-влажности по требованиям ГОСТ 27902-88, тобишь иметь при себе поверенные: термометр, барометр и гигрометр. А так-же сертификат на то, что он умеет этими приборами пользоватся. (можно опустить стекло и не поднимать для проверки, сломалось. А ехать с такой поломкой не запрещено.)

7. Если же проверка проведена без нарушений ГОСТов то все равно проверка нарушений п.31.4.7 проводится ВИЗУАЛЬНО

 (п.4.1. приказа 534: 4.1. Візуально перевіряються складові частини КТЗ, перелічені в підпунктах b, f, g, h, і пункту 14 Акта перевірки. {  Підпункт 4.1 пункту 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 697 ( z0016-09 ) від 30.12.2008 }

4.2. З використанням засобів вимірювальної техніки перевіряються складові частини КТЗ,  перелічені в підпунктах a, c, d, e, f пункту 14 Акта перевірки.). Поэтому протокол не может быть составлен на этом основании а так же розд.2 п.6 приказа 534: протокол составляется вместе с актом проверки КТС при выявлении всех запрещённых ПДД неисправностях кроме предусмотренными пунктом  31.4.7 и при изменении конструкции выхлопной системы.!!!!

А значит и инспектор АТИ идет в сад за ИДПС…

8.Закон Украины "О милиции": Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних  дій або бездіяльності міліції.

Конституция Украины:Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні

розпорядження чи накази.

« ПРОВЕРКА СО »

1. То же ,что и при проверке ТО на дороге…

2.Я только что заправился на трассе бензином А-92. Где гарантия, что не залили А-76? Сливай мой бак, заливай А-95 и проверим.

3.Требовать документы на приборы (паспорт, поверка,пломбы..)

Во-первых, в своем объяснении к протоколу об административном правонарушении следует записать: «Согласно п.31.4.6 ПДД, нормы содержания определенных веществ в отработавших газах, а также их дымности установлены стандартами. Действие стандарта на мой автомобиль

не распространяется, т.к. автомобиль выпущен до принятия стандарта (или: принадлежит частному лицу, не являющемуся предпринимателем, находится в эксплуатации и не проходил в последнее время ремонта систем, влияющих на состав отработавших газов, или выпущен за пределами СССР и Украины, имеет роторный или двухтактный двигатель, относится к высшему классу. В случае необходимости нужно указать несколько этих обстоятельств), на основании положений ст.58 Конституции Украины, стст.2, 4, 5 Закона Украины «О стандартизации», ст. 1 Закона «О подтверждении соответствия» (определение понятия «продукция»), положений

ГОСТ 12.2.2.03-87. На основании изложенного считаю, что требований ПДД не нарушал, т.к. стандартами указанные в п.31.4.6 нормы для моего автомобиля не установлены, поскольку эти стандарты на него не распространяются. Поэтому в совершении административного правонарушения считаю себя невиновным». Разумеется, в случае, если измерения проводились с нарушением норм Закона «О метрологии…», это также нужно указать.

 

 

«В СЛУЧАЕ ОСТАНОВКИ С ПОДОЗРЕНИЕМ НА ОПЬЯНЕНИЕ:»

1) Закрыть замки дверей, опустить стекло на 5-10 см, вкл. камеру или диктофон, выслушать представление и требования сотрудника ДПС;

2) записать фамилию, должность, № жетона;

3) записать номер патрульной машины ДПС;

4) записать время остановки;

5) заявить, что алкоголь и наркотические вещества не употреблял;

6) Ни в коем случае не отказываться от проведения осмотра на алкоголь! Чревато составлением протокола по ст.130 КУПАП (можно отказаться от проведения на месте или не согласиться с результатами осмотра и поехать в медучреждение п 1.7 прик №400666);

7) предупредить о том, что подозрения сотрудника ДПС безосновательны, и все его действия будут изложены в жалобе прокурору и в иске с целью возмещения морального ущерба в суде;

8) вывернуть колеса к бордюру, поставить машину на ручник и передачу, закрыть машину или отдать ключи родственникам, своим свидетелям;

9)признаки состояния:

 наказ МОЗ №400666

1.3. Ознаками алкогольного сп'яніння є:

а) запах алкоголю з порожнини рота;

б) порушення координації рухів;

в) порушення мови;

г) виражене тремтіння пальців рук;

ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

д) поведінка, що не відповідає обстановці.

1.4. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

б) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

г) почервоніння обличчя або неприродна блідість.

10) проводить осмотр имеет право ДПС на месте остановки ТС только спец тех. средствами указанными в приказе №33.(газоаналізатор "AlcoQuant 6020";газоаналізатор "Alcotest 6510";газоаналізатор "Alcotest 6810";газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";прилад спеціалізований  визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається,"Алконт01")если ДПС прошел соответствующую подготовку и тех. средства имеют «свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку».(п.2.3;2.5 №666).Стеклянные трубки и др.- вне закона.

№666:

п.2.3. Уповноваженими особами Державтоінспекції МВС використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.

п.2.5 Перед проведенням огляду на стан сп'яніння уповноважена особа Державтоінспекції МВС інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку.

п.2.6  Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо

неупередженості яких є сумніви.

 

Осмотр на месте остановки ТС:
11) Перед проведением замеров ДПС должен составить протокол :заполнить шапку и 
информ про свидетелей, понятых (желательно чтобы они были Ваши ,а не подставные ).
12)После проверки документов на прибор ,записать номер прибора, проверить его 
целосность и пломбы.
13)Мундштук должен быть запечатан.При установке его на прибор сделать контрольный 
замер паров алкоголя в воздухе (во избежании заливки спирта шприцом через герметическую
упаковку мундштука).
14)Допустимая норма содержания паров 0,2 промилле алкоголя в крови включительно , плюс 
погрешность прибора.если меньше- дозаполнить протокол. Копию себе. Если больше -
высказываем не согласие с протоколом и освидетельствованием и требуем осмотр в больничке.

№666

п.2.10 Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу зазначаються у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

п.2.12 У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.(т.е при >0,2 промилле езда в мед.учр. обязательна!)

Постараться дозвониться друзьям ,родственникам (желательно с правами) чтобы 
сопровождали Вас в мед.учреждение и могли в случае чего забрать машину. Наличие
понятых при освидетельствовании в больнице-обязательно.
Никогда не отказыватся от подписи и от копии протокола!
 
Осмотр в больничке:
 

15) №666 п.2.9. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.(т.е на авто ДПС, а не на своем);

16) записать название мед. учреждения, ФИО, должность лица, которое проводит освидетельствование;

17)№666: п.3.3. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння

проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

       Т.е врач должен иметь свидетельство о допуске к проведению осмотра.

18) №666

 п.3.5. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

 П.3.6. Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 2) (далі - акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта.

19)п. 3.9. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується свідоцтвом про

державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку.

Переписать номер прибора, номер свидетельства регистрации и поверки.

20) п.3.10. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується, для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

П.3.11. За збереження та транспортування ємності з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.(пробирки опечатываются!!)

П.3.12. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

П.3.13. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 3.12 цього розділу.

21) п.3.15. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

П.3.16. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 3), видається на підставі акта медичного огляду.

П.3.17. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, яка її доставила, про що робиться запис у згаданому вище висновку.

П.3.18. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання "Норма".

П.3.19. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.

П.3.20. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій особі Державтоінспекції МВС, яка доставила дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.

П.3.21. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4).

П.3.22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

22) в соответствии с ПКМУ № 1103 потребовать экземпляр мед. заключения;

23) Не уезжать без копии протокола,временного разрешения на управление,и медичного высновка.(если дело дошло до больницы).

24) в случае фальсификации - пройти в течении 2-х часов повторное обследование в

другом мед. учреждении;

25) В течение 10 дней обжаловать действия сотрудников ДПС и мед. учреждения в суде, написать жалобу прокурору.

26)Відсутність бланків акта медичного огляду на стан сп'яніння та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння не може бути приводом для відмови в огляді на стан сп'яніння.

 

«МАШИНА В ОРЕСТЕ»

При объявлении инспектором причины остановки "Ваша машина в розыске по аресту исполнительной службой" сразу требуйте прибытия на место представителя исполнительной службы с соответствующими всеми документами, экспертами для опечатывания и осмотра автомобиля и эвакуатора для доставки на стоянку временного содержания. Какие документы должны быть у государственного исполнителя при аресте вашего автомобиля:

а) Постановление об открытии по вам исполнительного производства

б) Копия решения суда про розыск вас, как должника в связи с тем, что исполнитель вас не нашёл

в) Постановление исполнительной службы об аресте движимого имущества(вашего автомобиля)

г) Выписку из Государственного реестра обременений движимого имущества по вашему автомобилю

Привлекайте к процессу максимальное количество ваших знакомых, кто может приехать на место, быть свидетелями и при необходимости понятыми(могут быть с вашей стороны при аресте). Всё фиксируйте на видео.

Запомните! Без государственного исполнителя на месте ареста вашего автомобиля, экспертов и понятых инспектор ГАИ не имеет НИКАКОГО права арестовывать ваше имущество и направлять его на штрафплощадку!

 

«С ВАС ТРЕБУЮТ ДЕНЬГИ  НА ПАРКОВКЕ»

Почти все платные парковки в  НЕЛЕГАЛЬНЫ: ни одна из них не соответствует требованиями законодательства.

На основании Постановления Кабинета Министров Украины от 3 декабря 2009 г. N 1342, НЕ платите ЗА ПАРКОВКУ своего автомобиля в случаях, если:

1)Парковка НЕ обозначена сплошной синей (голубой) полосой на проезжей части и на бордюре, отделяющий проезжую часть от пешеходной, (т.е. нет понимания, где начинается и где заканчивается площадка для парковки).

2)В доступном для ознакомления пользователей месте НЕ размещена нформация про: оператора (наименование,адрес, контактные телефоны); стоимость услуг посодержния площадок для платной парковки, способ оплаты   (наличный или безналичный) (т.е. нет понимания за что и кому я плачу).

3)Парковка НЕ обозначена дорожным знаком : «Платная парковка автотранспорта» (обращайте внимание на табличку: ПРАВИЛЬНЫМИ являются числа (10)-(25)-(50)).

Парковщик обязан предъявить вам:

-договор аренды со схемой. (Иначе откуда вы знаете, что выбранное вами место принадлежит ему?) -трудовое соглашение с арендатором парковки или справку,что он уполномочен принимать оплату. (Иначе откуда вызнаете, что это не случайный прохожий?)

 -паспорт или иное государственное удостоверение личности.(Иначе откуда вы знаете, что именно он указан в трудовом соглашении? "Парксервис" не имеет права выдавать такие удостоверения.)

Парковщик обязан выдать вам номерной парковочный талон или фискальный чек. Заранее пропечатанный приходно-кассовый ордер или квитанция не являются законными документами об оплате.

Если к вам приблизился парковщик:

1) Спокойно проинформируйте его, что отказываетесь платить по принципиальным соображениям.Он может лишь составить акт отказа оплаты в присутствии 2 понятых

2) Если парковщик отказывается открыть шлагбаум, пригрозите вызвать милицию. (Суд

запретил использование шлагбаумов и блокираторов на парковках.) Парковщики всегда открывают шлагбаум, не дожидаясь приезда милиции.

Если парковщик грубо настаивает на незаконной оплате или угрожает повреждением авто, вызывайте милицию:

Ст.189 УК Украины: «Вымогательство» — до 5-ти лет лишения свободы.

Ст. 194 УК Украины: «Умышленное уничтожение или повреждение имущества» - до 3-х лет лишения свободы

 

КОНСТИТУЦИЯ УКРАИНЫ

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.Ніхто не може

бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і

тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви

арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та

посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати

обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю..

.. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.  Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 62. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

 

КУПАП

Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі

наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Стаття 14-1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів

До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними

технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти

днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні

обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. { Кодекс доповнено

статтею 14-1 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у

яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Стаття 81 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 198-IV ( 198-15 ) від 24.10.2002, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки  або мотошоломами

Керування водієм  транспортним  засобом,  що має несправності системи  гальмового  або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою,  зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності,  з якими відповідно до встановлених  правил експлуатація  його забороняється,  або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу  від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом,  який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів,  що має  несправності, передбачені  частиною  першою  цієї  статті,

або технічний стан і обладнання  якого  не  відповідають  вимогам  стандартів,   правил дорожнього руху і технічної експлуатації, -  тягне за  собою  накладення  штрафу  від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним  засобом, що  підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його непройшов, -тягне за собою накладення штрафу  від  двадцяти  до  двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом   року   вчинення  будь-якого  з  порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, - тягне за  собою  позбавлення  права  керування  транспортними засобами  на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

Порушення правил користування  ременями безпеки або мотошоломами - тягне за cобою акладення   штрафу  від  трьох  до  п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом,  не зареєстрованим або не  перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або  з  номерним  знаком,  що  не  належить  ьому  засобу  чи  не відповідає вимогам стандартів,  або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці,  закритим іншими предметами чи забрудненим,  що  не  дозволяє  чітко  визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -  ягне за собою накладення штрафу від  десяти  до  п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом   року   вчинення  будь-якого  з  порушень, передбачених частиною шостою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до  тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти  до  сорока  годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Під транспортними засобами у статтях  121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129,  частинах першій -  четвертій статті 130,  статтях 132-1, 133-1,  133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

{Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2251-IV ( 2251-15 ) від 16.12.2004;

в редакції Законів N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011}

Стаття 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах

Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам уреєстраційних документах, знищені або підроблені, -тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Доповнено статтею 121-1 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000; в редакції

Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 121-2. Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів
 
Перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі,

пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів одним водієм - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.{ Кодекс доповнено статтею 121-2 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008}

Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у

русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої

для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.{ Стаття 122 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011 }{ Статтю 122-1 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку

Невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення

штрафу від дев'яти до одинадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

 ( Частину другу статті 122-2 виключено на підставі Закону N 3785-12 від 23.12.93 )

 { Доповнено статтею 122-2 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

{ Статтю 122-3 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

{ Кодекс доповнено статтею 122-4 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 122-5. Порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв

Порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв або без такої. { Кодекс доповнено статтею 122-5 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 123. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів

В'їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті, -  тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки та підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів та

засобів фото- і відео спостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян або

позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

{ Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило

пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних

переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,-тягне за собою накладення штрафу від двадцяти

до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
      Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ( 1961-15 ).

{ Стаття 124 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011

Стаття 124-1. Ненадання транспортних засобів працівникамміліції та

медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах

України

Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом

невідкладних випадках - тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Доповнено статтею 124-1 згідно з Указом ПВР N 1369-12 від 29.07.91; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1818-12 від 15.11.91; Законами N3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху

Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.

{ Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки

{ Назва статті 126 в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.{ Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Стаття 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин

Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим

транспортом, і погоничами тварин, - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп'яніння,- тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

{ Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 127-1. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

 Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, без проведення перевірки його технічного стану -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача спеціального знака державного зразка з порушенням встановленого Законом порядку укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Кодекс доповнено статтею 127-1 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008;

в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Стаття 128. Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством

 Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов'язкового технічного контролю або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") чи без ліцензійної картки на транспортний засіб, без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб'єктів господарської діяльності від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою

цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб'єктів господарської діяльності

від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011

 Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують

увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти

до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на

строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась  адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк до десяти років з оплатним вилученням транспортного засобу і на інших осіб – оплатне вилучення транспортного засобу.

Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу працівника міліції, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на

строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти

до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

{ Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }{ Статтю 131 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 172. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 172 із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від 01.03.95, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99 )

 

Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

 Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

{ Стаття 185 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11 від 03.08.88, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 388/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2744-VI ( 2744-17 ) від 02.12.2010 }

Стаття 186. Самоуправство

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на

громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 186 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )

Стаття 201. Незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу

Незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян або прийняття паспортів у заставу -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення

посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

{ Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

 

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

{ Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,

N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративнеправопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

ü   дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

ü   місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

ü   прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

ü   інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

{ Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні

адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

 Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

 Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

{ Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 23-рп/2010 ( v023p710-10 ) від 22.12.2010 }

    У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів

фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

{ Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001,

N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 3532-VI ( 3532-17 ) від 16.06.2011 }

 

Стаття 259. Доставлення порушника

З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.

     При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

     При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.

У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської

ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.

Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.

У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

{ Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-12 від 03.04.86, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008, N 2339-VI ( 2339-17 ) від 15.06.2010, N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 3161-VI ( 3161-17 ) від 17.03.2011 }

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення

 У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

 Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

 Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

{ Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,

N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

 

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

 

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання

 Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.

 Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного

доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів

або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;

2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;

3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше;

4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п'яному вигляді, порушення правил обігу наркотичних

засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху

водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;

5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;

6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських

та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів. { Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, N 2339-VI ( 2339-17 ) від 15.06.2010,

N 3161-VI ( 3161-17 ) від 17.03.2011 }

Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами

України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням

про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.

Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім'ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без

громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

{ Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11 від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95,

N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,

N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008 }

     Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний

запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому

Митним кодексом України.

{ Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86; Законами N 3176-12 від 04.05.93, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }

 

Стаття 265-1. Тимчасове вилучення посвідчення водія

ü   У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної  сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає

тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

ü   Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

ü   За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія

не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України (1086-2008-п ).{ Кодекс доповнено статтею 265-1 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів

 У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху),

в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

 Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках ( 1102-2008-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.{ Кодекс доповнено статтею 265-2 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Стаття 265-3. Тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб

У разі експлуатації транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів без посвідчення водія відповідної категорії, а також направлення в рейс одного водія на автобусний маршрут протяжністю понад п'ятсот кілометрів при здійсненні пасажирських перевезень працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає ліцензійну картку на транспортний засіб.

Про тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб складається відповідний акт. Порядок тимчасового вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб ( 1086-2008-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.{ Кодекс доповнено статтею 265-3 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011

Стаття 266. Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності

двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів

або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних  адміністрацій.

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення  підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,

що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо  перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним

судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

 

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

{Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 }

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не

надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

 При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 172-2 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 1851, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

 Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою. { Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010, N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

Стаття 272. Свідок

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

 

Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,

а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

З-н про дорожное движение

Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу

Водій має право:

  • керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;
  • довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;
  • знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;
  • відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян;
  • на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;
  • на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
    • одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов'язаний:

  • мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів; { Абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
  • виконувати розпорядження працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції,
  • передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; ( Абзац третій частини другої статті 16 із змінами, внесеними
  • згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
  • вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування
  • найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
  • не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів; { Абзац п'ятий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
  • перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
  • своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль; { Абзац сьомий частини другої статті 16 в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
  • під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;
  • надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
  • сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України ( 2755-17 ); {Абзац десятий частини другої статті 16 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17)від 02.12.2010}
  • надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;
  • вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів.

      Надавати транспортний засіб:

  •  працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; ( Пункт "а" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
  • працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. ( Пункт "б" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 ){ Частину четверту статті 16 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

Стаття 32. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів

Переобладнання транспортних засобів,  тобто  зміна  типу  або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом  установки  кабіни, кузова  чи  їх  деталей,  спеціального  обладнання   і    номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною  документацією  на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Не  дозволяється  без  погодження з виробниками транспортних засобів  та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації  переобладнання,  що призводить до зміни повної маси та її розподілу   по  осях, розміщення центру ваги,  типу двигуна,  його  ваги  і  потужності, колісної бази чи колісної формули,  системи гальмового і рульового керування  та  трансмісії.  (  Частина  друга статті 32 в редакції Закону N 234/94-ВР від 10.11.94 )

При  переобладнанні  п'яти  і  більше  транспортних   засобів повинні виконуватися вимоги статті 30 цього Закону.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

 

Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

{Частина перша статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011}

Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі: { Абзац перший частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

ü   порушення вимог щодо їх переобладнання;

ü   порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;

ü   виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.

 З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації. { Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3033-III ( 3033-14 ) від 07.02.2002; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

З-н про милицию

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

  • Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
  • Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
  • Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.
  • Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.
  • забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб;
  • негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;
  • забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;
  • у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.
  • ( Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
  • У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника. ( Статтю 5 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Міліція:

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи. ( Статтю 5 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:

  • повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;
  • надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України ( 254к/96-ВР ), права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;
  • забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

( Статтю 5 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита. ( Статтю 5 доповнено частиною дев'ятою згідно із

Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

1.заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

2.майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

3.суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4.моральна шкода. ( Статтю 5 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. ( Статтю 5 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним

своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. ( Статтю 5 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом

N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом. ( Статтю 5 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції,

забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності

та виду господарської діяльності. { Статтю 5 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від24.09.2008 }

 Стаття 10. Основні обов'язки міліції

 Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

1)                      забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2)                      виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

3)                      приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

4)                      здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою,

провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством; { Пункт 4 статті 10

із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 }

5)                      припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них;

6)                      виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7)                      проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

8)                      виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

9)                      розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законодавством;

10)                  проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;

11)                  виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

12)                  забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів; { Пункт 12 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

13)                  давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;

14)                  контролювати додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;

15)                  повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

16)                  брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

17)                  сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; {Пункт 17 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3033-III (3033-14) від 07.02.2002}

18)                  охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно,

а також майно іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства;

19)                  забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна;

20)                  охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб;

21)                  у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД, і здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування; { Пункт 21 статті 10 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 }

     21-1) здійснювати за рішенням суду привід осіб, хворих на заразні форми туберкульозу, до протитуберкульозного закладу; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 21-1 згідно із Законом N 3537-IV ( 3537-15 ) від 15.03.2006 }

22)                  здійснювати привід до відповідних державних органів або установ згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову на військову службу;

23)                  подавати у межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

24)                  подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування;

25)                  забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; { Пункт 25 статті 10 в редакції Закону N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 }

26)                  забезпечувати в межах своїх повноважень додержання вимог закону, виконання

та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті вулиць, прибудинкових територій і дворів у містах та інших населених пунктах; { Пункт 26 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000; в редакції Законів N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 }

27)                  забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх проводять;

28)                  забезпечувати згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функції щодо державного

захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 28 згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 }

29)                  забезпечувати затриманим або заарештованим (взятим під варту) особам право на юридичний захист у порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 29 згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

30)                  надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у випадках, передбачених законом; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 30 згідно із Законом N 540-VI ( 540-17 ) від 18.09.2008 }

31)                  виконувати в межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 31 згідно із Законом N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010 }

32)                  забезпечувати в межах своїх повноважень виконання вимог закону про заборону грального бізнесу в Україні; { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 32 згідно із Законом N 2852-VI ( 2852-17 ) від 22.12.2010 }

33)                  звертатися до суду з позовом про застосування фінансових санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України. { Частину першу статті 10 доповнено пунктом 33 згідно із Законом N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011 }

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про

події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. { Статтю 10 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 }

 

Стаття 11. Права міліції

 Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

ü осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

ü осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб; { Абзац третій пункту 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

{Положення абзацу четвертого пункту 5 частини першої статті 11, згідно з яким міліції надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }

ü   осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

ü   неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на 8 годин; { Абзац п'ятий пункту 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 } { Положення абзацу шостого пункту 5 частини першої статті 11, згідно з яким міліції надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях "осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години" втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення

Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }

ü   осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години; { Абзац шостий пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-12 від 19.06.92, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

ü   осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження; {Положення абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду Рішення Конституційний Суд України N 17-рп/2010 ( v017p710-10 ) від 29.06.2010}

ü   осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб за вмотивованим рішенням суду; { Абзац восьмий пункту 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1188-VI ( 1188-17 ) від 19.03.2009 }

ü   { Абзац дев'ятий пункту 5 частини першої статті 11 виключено на підставі Закону

N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }

ü   військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування; { Абзац десятий

пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 }

ü   осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

ü   іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України. { Пункт 5 частини першої статті 11 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010 }

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами

або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;

{Положення пункту 11 частини першої статті 11 в частині права міліції проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою

у занятті бродяжництвом, втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі

Рішення Конституційного Суду Рішення Конституційний

Суд України N 17-рп/2010 ( v017p710-10 ) від 29.06.2010 }

11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

12) проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

13) вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію цим Законом;

14) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством; { Пункт 14 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 }

15) входити безперешкодно у будь-який час доби:

  • а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
  • б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові
  • та інших надзвичайних обставинах;
  • в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень. { Підпункт "в" пункту 15 частини першої статті 11 в редакції Закону N 2537-III ( 2537-14 ) від 21.06.2001 }

У разі опору, вчинення протидії працівник міліції може вжити заходів до їх подолання, передбачених цим Законом;

16) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

17) одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ); { Пункт 17 статті 11 в редакції Закону N 2932-12 від 26.01.93,

із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 }

18) повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення;

19) вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

20) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;

21) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб; { Абзац перший пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

ü    організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб; { Абзац другий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

ü    використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ), а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом; { Абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

ü    відвідувати підприємства, установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

ü    вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, у встановленому порядку видавати приписи на усунення виявлених порушень, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення

громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників; { Абзац п'ятий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення; { Частину першу статті 11 доповнено пунктом 21-1 згідно із

Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

22) анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх дальшого зберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади,

бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;

ü    анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством;

ü    оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;

ü    оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання;

23) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

24) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції;

за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення

суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;

{ Пункт 24 частини першої статті 11 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

25) користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Працівники підрозділів міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;

26) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію.

Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог статті 25 цього Закону та інших актів чинного законодавства;

27) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою; { Пункт 27 статті 11 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 }

28) користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

Службові особи, які без поважних причин відмовились подати допомогу працівникові міліції в реалізації його прав, передбачених пунктами 24-28 статті 11, підлягають відповідальності за чинним законодавством;

29) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із злочинністю;

30) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

31) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку; { Статтю 11 доповнено пунктом 31 згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 }

32) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна.

{ Статтю 11 доповнено пунктом 32 згідно із Законом N 2164-VI ( 2164-17 ) від 11.05.2010 }

При здійсненні заходів із запобігання, виявлення і розкриття злочинів у сфері податкового законодавства права, передбачені пунктами 2, 3, абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 5, пунктами 6-19, 23-31 частини першої цієї статті, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції. { Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року; в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 }

 

Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу (Стаття 13), спеціальні засоби (Стаття 14) і вогнепальну зброю (Стаття 15) у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

 

Стаття 13.  Застосування засобів впливу

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.Міліція може направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

Дозвіл на направлення спеціального підрозділу міліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках розслідування кримінальних справ.

Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

 

Стаття 14.  Застосування спеціальних засобів

Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

 

Стаття 15.  Застосування вогнепальної зброї

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції

 

Стаття 15-1.  Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.

 

УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ  СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
 

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364,  365,  368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням  здійснюють функції  представників влади чи місцевого самоврядування, а також  обіймають постійно чи  тимчасово  в  органах  державної  влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах,  в  установах чи організаціях  посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій,  або виконують  такі функції за спеціальним  повноваженням,  яким  особа  наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного  управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою  підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{ Стаття 364 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008,

N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009 - зміни по Закону N 1508-VI втратили чинність на підставі Закону N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

  1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається штрафом від ста п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
  2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається штрафом від
  3. чотирьохсот до дев'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 Примітка. У статтях 364-1, 365-2, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2 цього Кодексу під  неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або  інше  майно,   переваги,   пільги,   послуги, нематеріальні активи,  що  їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують,  надають або одержують  безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

{ Кодекс доповнено статтею 364-1 згідно із Законом N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

 

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

.{

Стаття 365 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008,

N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

 

Стаття 366. Службове підроблення

1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -  караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.{ Стаття 366 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009 - зміни втратили чинність на підставі Закону N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 } 

 

Стаття 368. Одержання хабара

 1. Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Одержання хабара у значному розмірі - карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк

від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4. Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

     Примітка.

1. Хабарем у значному розмірі вважається такий, що у п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), та особи, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) віднесені до першої та другої категорій.

3. Повторним у статті 368 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цією статтею, або злочинів, передбачених статтями 368-3, 368-4, 369 цього Кодексу.

4. Вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

{ Стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }{ Стаття 368-1 втратила чинність на підставі Закону N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010 }

 

Стаття 371.Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою

1. Завідомо незаконне затримання або незаконний привід - караються позбавленням  права  обіймати певні   посади   чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або

обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Завідомо незаконні арешт або тримання під вартою - карається обмеженням волі на строк від трьох до  п'яти  років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії,  передбачені частинами першою або другою цієї статті,якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з  корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,- караються позбавленням  волі  на  строк  від  п'яти до десяти років з позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років.{  Стаття  371  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 }

 

Стаття 374. Порушення права на захист

 1. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 2. Ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Стаття 384. Завідомо неправдиве показання

1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів,

- караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до

п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

{ Стаття 384 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2456-IV ( 2456-15 ) від 03.03.2005,

N 890-VI ( 890-17 ) від 15.01.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 20-рп/2009 ( v020p710-09 ) від 10.09.2009, N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

 

Уголовно-процессуальный кодекс

 

Стаття 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і виїмка Обшук і виїмка  провадяться  в  присутності  двох  понятих  і особи,  яка  займає  дане  приміщення,  а  при  відсутності  її  —представника житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів.

Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають  підприємства, установи і організації, провадяться в  присутності   їх представників. Під час  обшук  по можливості повинна бути забезпечена  присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, а при необхідності — також і потерпілого.

Обшукуваним, понятим і відповідним представникам повинно бути роз'яснено їх право бути  присутніми  при  всіх  діях слідчого  і робити  заяви з приводу цих дій;  ці заяви підлягають занесенню до протоколу. { Стаття 181 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X  ( 6834-10 ) від 16.04.84 }

Стаття 183. Порядок проведення обшуку і виїмки. Перед обшуком або виїмкою слідчий

пред'являє постанову особам, що займають приміщення, або представникові підприємства, установи чи організації, де проводиться обшук або виїмка, і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку. Якщо особи, які займають приміщення, відсутні, постанова про проведення обшуку або виїмки пред'являється представникові житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів і обшук або виїмка проводиться в їх присутності.

Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. При цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у приміщенні під час обшуку або виїмки, а також особам, які під час обшуку або виїмки увійшли в це приміщення, виходити з приміщення і зноситись один з одним або з іншими особами до закінчення обшуку чи виїмки.

В необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників

органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів.

Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів.За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.

Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 цього Кодексу.

Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:

34)                  при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;

2) при затриманні підозрюваного;

3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;

4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.

Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.

Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки

Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений.

В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

Стаття 189. Обов'язковість вручення копії протоколу обшуку або виїмки.

Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації.

При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

Стаття 190. Проведення огляду

З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.

У випадках, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Стаття 191. Порядок проведення огляду

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, удень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

В необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи внутрішніх справ зобов'язані подавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, за місцем провадження у справі.

Гражданский кодекс

Ст. 15 Право на захист цивільних прав і інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист може мати три прояви (включати три елементи):

  • - право на свої дії ( самозахист цивільних прав - ст. 19 ЦК)
  • - право на чужі дії (вимагати певної поведінки від зобов’язаної особи в претензійному порядку)
  • - право на забезпечувальні дії держави та інших уповноважених нею органів та осіб (наприклад, нотаріус - ст. 18 ЦК).

Структура суб’єктивного юридичного права:

  1.  Право на свої дії (самій чинити певні активні дії);
  2. Право на чужі дії (вимагати від інших суб’єктів вчинення певних дій);
  3. Право на захист (звертатися до держави за примусовим забезпеченням свого суб‘єктивного юридичного права).

Стаття 19. Самозахист цивільних прав

1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

2. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Без згоди людини дозволяється знімати її в публічних місцях за умови, що зйомка здійснюється відкрито.

 Закон робить наголос на відкритості зйомки, а це означає, що людина, яку знімають, повинна бачити оператора та його обладнання.

Требования работников ГАИ в этом случае абсолютно незаконны. Единственное, на что Вы не имеете право - это вести скрытую съемку из-за угла за действиями работников милиции во время их работы.

Стаття 302. Право на інформацію

1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини

Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-,

теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Закон України Про інформацію

 Стаття 5. Право на інформацію 

1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Стаття 11. Інформація про фізичну особу

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

ЗУ про ОРД

Стаття 5. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією;

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Стаття 6. Підстави для проведення оперативно-розшукової  діяльності

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

  • наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що
  • потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: { Абзац перший пункту 1 частини першої статті 6 в редакції Закону N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 }
  • злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;
  • осіб, які готують або вчинили злочин;
  • осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; { Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 }
  • осіб безвісно відсутніх; { Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 }
  • розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих
  • осіб проти України;
  • реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; { Пункт 1 статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, в редакції Закону N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 }
  • запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у
  • зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках; { Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 }
  • потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;
  • наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку. { Частину першу статті 6 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010 }. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку
  • осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та
  • на ядерних установках. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами
  • N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001, N 2397-VI ( 2397-17 ) від 01.07.2010 } 

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

1) опитувати осіб за їх згодою,

  5) проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів,

Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа  (номер постанови не є службовою таємницею).

Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ.

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину,та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

 

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ

органів внутрішніх справ України

Розділ I   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Службова дисципліна

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

 

Стаття 2. Дисциплінарний проступок

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

 

Стаття 5. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

 

Розділ IV ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ

Стаття 12. Види дисциплінарних стягнень

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

 

СТАТУТ

ПАТРУЛЬНО-ПОСТОВОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Розділ І Загальні положення

1.  Патрульно-постова служба   міліції - це  діяльність спеціальних  нарядів міліції по охороні громадського  порядку, безпеці і  боротьбі  з  правопорушеннями  на  вулицях,  площах,  в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських  місцях,  а  також  при  проведенні  масових  заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:

  • забезпечення  особистої  безпеки  громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;
  • запобігання правопорушенням та їх припинення;
  • охорона громадського порядку і громадської безпеки;
  • захист власності від злочинних посягань.

2. Правовою  основою  діяльності  патрульно-постової служби міліції є Конституція України (888-09  ), Закон України "Про міліцію"Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми..

3. Діяльність  патрульно-постової служби міліції будується на принципах  законності,  гуманізму, поваги  до  особи,  соціальної справедливості, взаємодії  з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями і населенням.

4. Працівники  міліції,  які несуть патрульно-постову службу, повинні:

  • мати   високі  моральні якості, необхідну  професійну підготовку;
  • бути  дисциплінованими,  пильними  і  чесними при виконанні службових  обов'язків, діяти рішуче й   наполегливо,  стійко переносити всі труднощі,  пов'язані  з службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов'язків;
  • виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;
  • поважати  гідність  особи і ставитись  до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та  національної  належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;
  • при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред'являти на його вимогу службове посвідчення.

16.  Використання патрульного транспорту з іншою метою категорично забороняється.  Патрульні  автомобілі  і  мотоцикли  повинні  бути оснащені радіостанціями  і  укомплектовані спеціальними засобами і необхідним інструментом.

 

Розділ IV       Обов'язки патрульно-постових нарядів міліції

  1. 1.                      По охороні громадського порядку

124.  Патрульні і постові  наряди  забезпечують належний громадський  порядок і безпеку на своїх  маршрутах  і  постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати  нормальну  обстановку і порядок на вулицях, площах, в  парках,  на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських  місцях,  вживаючи  при цьому своєчасних заходів
щодо виявлення,  запобігання  й  припинення  порушень громадського порядку.

Патрульні і постові наряди зобов'язані:

в)  виявляти причини й умови,  що сприяють  вчиненню правопорушень, вживати  в  межах

своєї компетенції заходів до їх усунення;

и) знати  закони  та  інші  нормативні  акти органів місцевої державної виконавчої  влади з  питань забезпечення громадської безпеки і охорони  громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання;

й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці  з порушниками громадського порядку;  при  застосуванні передбачених  в законах заходів адміністративного  впливу  до правопорушників роз'ясняти  їм,  згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;

6. По забезпеченню безпеки дорожнього руху

129. Патрульні і постові наряди зобов'язані:

а) знати  Правила  дорожнього  руху і чинне законодавство про відповідальність за їх

порушення;

 

Розділ V Права нарядів міліції

  1. 1.                      Права нарядів міліції при виконанні службових обов'язків

133. Нарядам  міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право:

б) при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що  посвідчують  їх  особу,  а  також  інші  документи, необхідні для  з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

в) згідно  з пунктом 6 статті 11 Закону України "Про міліцію" проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них,  транспортних засобів

2. Підстави доставляння нарядами міліції осіб,  підозрюваних у вчиненні злочину

136.  Наряди   мають   право   доставляти   в  міліцію  осіб, підозрюваних у  вчиненні  злочину  за  наявності  однієї  із таких підстав:

а)  коли   цю особу застигли  при  вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

б) коли  очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;

в) коли  на  підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину.

За наявності  інших  даних,  які  дають  підставу підозрювати особу у  вчиненні  злочину,  вона  може  бути доставлена в міліцію тільки в  тому  випадку,  якщо  намагалася  втекти або коли не має постійного місця  проживання,  або  коли  не  встановлена  особа підозрюваного.

137. При  відмові (опору) осіб, вказаних в підпунктах 134 і 135 розділу  V  цього Статуту, йти в орган внутрішніх справ, наряд вживає заходів для їх доставки, використовуючи допомогу дружинників, громадськості. У випадках, передбачених статтею 14 Закону України "Про міліцію" дозволяється застосовувати наручники, гумові кийки,  засоби  зв'язування, сльозоточиві

речовини, а також використовувати службових собак тощо.

3. Відповідальність працівника міліції при порушенні прав, законних інтересів громадян

і відшкодування матеріальної шкоди

139. Працівник міліції у межах повноважень,  наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе  за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

При порушенні працівником міліції  прав, законних інтересів громадянина міліція зобов'язана  вжити заходів до відновлення цих прав, відшкодування  матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

 

Розділ VI     Поводження патрульних міліціонерів з громадянами

140. Тактична  зрілість, грамотність дій міліціонера в різних ситуаціях, які  дозволяють йому успішно вирішувати питання охорони громадського  порядку  і  боротьби  з  злочинністю  значною  мірою визначаються його  вмінням правильно будувати свої взаємовідносини з  громадянами.   У  взаємовідносинах  з  громадянами  міліціонери повинні виявляти високу

культуру і такт.

 

1. Порядок звернення патрульного (постового)  міліціонера до громадян

141. Патрульний  (постовий)  повинен звертатися до громадян з повагою на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. При зверненні до громадянина він повинен привітатися з ним, після чого  приклавши  руку  до головного убору, назвати йому своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення і повідомити  мету  звернення.  Якщо  до  патрульного  (постового) звертаються громадяни,  він  також зобов'язаний прикладати руку до головного убору,  уважно  вислухати  і  вжити  заходів  за  їхніми заявами, а  в  необхідних  випадках пояснити, куди слід звертатись для вирішення поставленого питання.

142. На  вимогу народних депутатів, посадових осіб і громадян патрульний (постовий)  зобов'язаний  назвати  своє прізвище, місце роботи і пред'явити службове посвідчення.

143. В поводженні з громадянами недопустимі:

а) зверхній тон, грубість, зарозумілість;

б) іронічне або неввічливе викладення зауважень;

в) вирази або репліки, які ображають людську гідність;

г) погрози, повчання і несправедливі докори;

д) пред'явлення незаслужених звинувачень;

е) погрозливі чи ображаючі жести або знаки.

144. У розмові з громадянами  працівники  міліції  повинні виявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не  повинні відповідати  грубістю  на  грубість  і  у своїх діях  керуватися особистими неприязними почуттями.

Коли порушник  на  зроблені  йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати  йому  час заспокоїтись і  попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність

його поведінки з посиланням на  відповідні  закони, постанови та інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, накладення  штрафу на

місці, доставляння порушника у міліцію або можливість обмежитись зауваженням.

Зауваження правопорушникам,  які  мають  при  собі  дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули.

147. З  документами,  що  перевіряються у громадян, необхідно поводитися акуратно, не робити на них або в них будь-яких поміток. Якщо у документ  вкладені гроші, записка і т.ін., необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані предмети.

 

Розділ VII          Несення патрульно-постової служби

  1. 1.                      Порядок несення служби нарядами

154. Під час несення служби наряду забороняється:

в) вступати  в  розмови  з питань, які не мають відношення до служби;

г) порушувати  правила  радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;

167. Патрульним  на  транспортних засобах  під  час  несення служби забороняється:

а) перевозити сторонніх громадян і вантажі, а також залишати автомобіль (мотоцикл, катер) без нагляду;

в)перевищувати  встановлену  швидкість руху  (якщо  це  не пов'язано із службовою необхідністю);

г самовільно відхилятись від  призначеног  маршруту  і змінювати порядок несення служби, якщо це  не  пов'язано  із службовою необхідністю;

 

Розділ VIII     Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї

1. Застосування заходів фізичного впливу і  спеціальних засобів

200.Працівники   міліції  мають  право  застосувати  заходи фізичного  впливу,  в  тому  числі  прийоми  рукопашного  бою  для припинення правопорушень,  подолання протидії їх законним вимогам, якщо інші  способи  не  забезпечили  виконання  покладених  на них обов'язків.

Вид спеціального засобу, час  початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

201.Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Попередження може  бути  зроблене  голосом, а при значній відстані або  зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі  мови, і в кожному випадку бажано на рідній мові  осіб, проти яких ці засоби  будуть  застосуватись,  та українською і  російською

мовами не менше, як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

215. У разі неможливості  уникнути застосування спеціальних засобів воно не повинно перевищувати  міри, необхідної для виконання покладених  на  міліцію  обов'язків, і має  зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При заподіянні шкоди необхідно забезпечити надання необхідної  допомоги  потерпілим  в  найкоротший  строк,  а також повідомити  лікаря або медичний заклад про те, який засіб застосовано в кожному конкретном випадку. Після застосування спеціальних засобів проводиться  огляд  приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих,  а також збирання засобів, що  не спрацювали, а при необхідності - дегазація.

216. Перевищення повноважень по  застосуванню  сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

 

2. Застосування вогнепальної зброї

217. Відповідно  до статті 15 Закону України "Про міліцію" ( 565-12  )  працівники  міліції  як  крайній  захід  мають  право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

а) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

б) для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

в) для відбиття  нападу на об'єкти, що охороняються, конвої, жилі  приміщення  громадян,  приміщення  державних і громадських підприємств, установ  і  організацій, а також звільнення

їх у разі захоплення;

г) для затримання особи,  яку застигли при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

д) для затримання особи, яка чинить збройний  опір, намагається втекти  з-під  варти,  а  також  озброєної  особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

е) для  зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Працівники міліції  мають  право  використовувати зброю для подання сигналу  тривоги  або  виклику  допомоги, для знешкодження тварини, яка  загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

219.  Без   попередження зброя може бути  застосована при раптовому або  озброєному  нападі,  нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з-під варти зі  зброєю або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.

 

4. Перевірка документів у правопорушника

229. Наряд  міліції  має  право  перевіряти  у громадян при підозрі у  вчиненні  правопорушень  документи,  що  посвідчують їх особу, а  також  інші  документи, необхідні для з'ясування

питання щодо додержання  правил,  нагляд  і  контроль  за виконанням яких покладено на  міліцію.  Провадити  особистий  огляд,  огляд речей, вилучення речей  і документів. При необхідності складати протоколи про  адміністративні правопорушення. Вимогу про

пред'явлення документа висловлювати  впевнено,  але  ввічливо  і тактично. При перевірці:

а) поводитися  з документами акуратно (не м'яти і не згортати сторінки, оберігати  від  дощу  і  снігу, не забруднювати руками).Якщо в  документі  знаходяться  гроші,  які-небудь записки та

інші папери або цінності, запропонувати власнику вилучити їх звідти;

 

6. Затримання нарядом міліції правопорушників  та осіб, підозрюваних у вчиненні злочину

236. При  затриманні  осіб,  підозрюваних  у вчиненні злочину необхідно:

а) пам'ятати,  що  міліціонер  має право затримувати цих осіб при наявності таких підстав:

  • Ø цю особу застали на місці вчинення злочину;
  • Ø очевидці,  в тому числі і потерпілі, прямо вказують на дану особу як на таку, що вчинила злочин;
  • Ø на  підозрюваному або його одязі, при ньому будуть виявлені явні сліди злочину.

 

7. Здійснення нарядом міліції огляду зовнішнього одягу, речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину

239.  Огляд  зовнішнього  одягу,  речей  злочинця  та  особи, затриманої за  підозрою  у  вчиненні  злочину,  є попереджувальною мірою, спрямованою  на забезпечення особистої безпеки міліціонера, що становить перед собою ціль вилучення зброї та інших предметів у затриманого,  які  можуть  бути  використані  ним  для  нападу  на міліціонера та інших громадян.

Особистий огляд  може  провадитись уповноваженою на те особою однієї статі  з  тим,  кого оглядають і в присутності двох понятих тієї статі.

Огляд речей,  ручної  кладі, багажу, знарядь транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні)  якої вони є. У

невідкладних випадках зазначені речі,  предмети  можуть  бути піддані огляду з участю двох понятих при відсутності власника.

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у  протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

КООРДИНАТЫ

  • Номер дежурной части управления ДАИ МВД Украины, по которому круглосуточно принимаются жалобы на инспекторов, превысивших служебные полномочия:
  • (044) 256-30-74.
  • В Крыму телефон ДАИ (0652) 25-45-97, 29-63-41 (Симферополь).
  • В Севастополе (0692) 57-00-00.
  •  По дороге Харьков - Симферополь:
  • Харьковская область (057) 707-35-00(-02,-10), 707-01-02(-04,-09,-20), 704-15-81
  • Днепропетровская область (056) 744-71-70, 744-51-92, 241-52-42
  • Запорожская область (0612) 39-86-20, 39-86-22, 34-80-42
  • Херсонская область (0552) 43-25-36(-35,-76,-77,-78,-70)
  • Список «Телефонов доверия ДАИ» по областям (если указано 2 номера, последний более «свежий»):
  • ГУ ДАИ МВД Украины:044 256-16-75, 272-46-59
  • АР Крым 0652 55-01-61
  • Винницкая 0432 21-34-33, 59-34-34
  • Волынская 0332 74-22-44
  • Днепропетровская 056 744-51-92
  • Донецкая 062 345-23-30
  • Житомирская 0412 25-85-86
  • Закарпатская 03122 32-286
  • Запорожская 061 340415, 224 30 20
  • Ивано-Франковская 03422 30-573
  • Киевская 044 245-77-93, 249-8402
  • г. Киев 044 228-45-22, 483-70-64
  • Кировоградская 0522 23-51-87, 35-75-33
  • Луганская 0642 55-93-70, 93-57-80
  • Львовская 0322 78-23-05, 64-69-41
  • Николаевская 0512 21-20-91
  • Одесская 0482 45-90-65, 30-17-53
  • Полтавская 0532 59-08-08, 59-07-25
  • Ровненская 0362 26-98-21, 63-58-21
  • Сумская 0542 22-36-44, 21-31-14
  • г. Севастополь 0692 57-00-00, 65-06-83
  • Тернопольская 0352 22-86-86, 52-38-86
  • Харьковская 057 704-15-81
  • Херсонская 0552 43-25-36
  • Хмельницкая 0382 70-31-31
  • Черкасская 0472 47-02-02, 39-32-11
  • Черновицкая 0372 55-05-13
  • Черниговская 04622 56-245, 56-302

Ну и совсем специфические телефоны:

(044) 256-18-03 Оперативный дежурный МВД Украины (круглосуточно). Возможно, номер устарел, более новый номер от 12.01.07 ниже.

(044) 256-34-00, 256-34-56 Служба собственной безопасности МВД Украины.

В Крыму, кроме того, (0652) 24-50-00 и там же собственный отдел безопасности дорожно-патрульной службы (0652) 29-66-92, 29-65-73

Телефоны доверия украинских пограничников (044) 212-87-63 и (044) 212-89-63,

таможенников (044) 247-26-67. Можно звонить анонимно. Внутренняя служба безопасности таможенников (044) 247-26-71. Стучать на пограничников можно (044) 271-87-42.

МВД Украины : (044) 256-16-75

ГУМВД г. Киева : (044) 212-99-90, 272-53-00

УМВД Киевской области : (044) 272-19-59

Управление внутренней безопасности СБУ Украины (если проблемы с личностями, называющимися сотрудниками СБУ) : (800) 501-48-20, по Украине бесплатно.К сожалению, в связи с перманентной реорганизацией ДАИ и передачи части её функций в городах обычной милиции, некоторые из вышеперечисленных телефонов могут быть неактуальными.

 

ВИ ПОТРАПИЛИ У ДТП - ЩО РОБИТИ ?

1.Остановить (не передвигая) транспортное средство;

Первое действие после остановки транспортного средства – осмотреться вокруг и оценить обстановку, выделив те моменты, которые позволят защититься впоследствии от возможных обвинений (они возможны даже в том случае, если на первый взгляд кажется, что полностью неправ другой участник происшествия). Важно не паниковать, не вступать в конфликт с другими участниками ДТП. Находясь в возбужденном состоянии, не стоит давать никаких опрометчивых обещаний, тем более расписок, категорически не рекомендуется отдавать либо принимать в залог документы.

2.Включить аварийную сигнализацию и выставить знак аварийной остановки (мигающий красный фонарь);

Предупредив, таким образом, других участников дорожного движения и обозначив место столкновения.

3.Позвонить, в случае наличия такой возможности и соответствующего специалиста, к адвокату специализирующемуся именно по делам о ДТП для получения предварительной консультации. Необходимо будет максимально подробно описать обстоятельства ДТП и ситуацию на месте(конечное расположение ТС, место столкновения и пр.). Не нужно звонить адвокатам которые "..решают все, в том числе и ДТП.", потому как в данной ситуации необходим специалист разбирающийся в самом механизме ДТП и способный дать дельный совет. Деньги вы и сами сумеете занести при необходимости .

4.Не перемещать предметы, имеющие отношение к происшествию;

Оставить автомобиль на месте столкновения, не пытаться собрать фрагменты обшивки, осколки пластиковых деталей и прочие части автомобиля, так как по положению фрагментов устанавливаются детали и обстоятельства ДТП. Не при каких обстоятельствах не передвигать автомобиль до приезда сотрудников ГАИ и составления схемы ДТП.

5.При незначительных повреждениях ТС в случае если участники ДТП определились с виновностью сторон, и виновник согласен возместить ущерб на месте столкновения возможно принятие решения о возмещения убытков на месте события без оформления ДТП сотрудниками ГАИ.В случае если один из участников ДТП добровольно признает себя виновным и согласен возместить убытки на месте аварии необходимо заполнить в 2х экземплярах расписку с указанием места события, данными участников ДТП, данными автомобилей(марка гос.номер), кратким описанием повреждений и указанием переданной суммы. В расписке обязательно укажите об отсутствии лиц получивших телесные повреждения. Дополнительно к расписке будет полезным произвести фотосъемку места ДТП, и повреждений автомобиля(по принципу от большого к малому). До момента оформления расписки:

  • Нельзя передвигать автомобиль до оформления расписки и получения «своего» экземпляра с подписью второго участника в свои руки.
  • Нежелательно оформлять расписку и уезжать с места аварии не получив денег.
  • Отдельно обращаю внимание на то, что подобный способ(оформление без ГАИ с последующим отъездом потерпевшего с места события, после чего вызывается ГАИ, появляются новые свидетели и дело приобретает совсем другой оборот.) часто применяется в мошеннических схемах при ДТП, а потому при малейших подозрениях необходимо вызывать ГАИ, но только со своего телефона. Оформление без ДТП ГАИ всегда несет в себе определенный риск и это нужно хорошо понимать.

ПДД дает водителям возможность самостоятельно составить схему ДТП, подписать ее и приехать в ближайшее оформление ГАИ для дальнейшей регистрации события. Однако учитывая отсутствие у водителей необходимых навыков для составления схемы, выделения и фиксации ключевых моментов характеризующих механизм аварии, этот способ навряд ли можно рекомендовать.

6. Принять возможные меры для оказания доврачебной медицинской помощи пострадавшим.Вызвать "Скорую помощь" по тел 103, а в экстренных случаях - доставить пострадавших на своем или попутном транспорте в ближайшее лечебное учреждение. Сообщить свою фамилию, регистрационный знак транспортного средства (с предъявлением документа, удостоверяющего личность, или водительского удостоверения и регистрационного документа на транспортное средство) и возвратиться к месту происшествия.

7.Сообщить о ДТП в милицию по тел. 102, записать фамилии и адреса очевидцев и ожидать прибытия сотрудников милиции.

Данные свидетелей и очевидцев ДТП правильно записать на отдельном листе, но не при каких обстоятельствах не стоит отдавать эти данные другим участникам ДТП либо инспекторам ГАИ. Сообщите инспекторам данные, но не передавайте лист с записями во избежание утери данных. До прибытия ГАИ будет полезным обдумать те пояснения, которые Вам предстоит дать сотрудникам ГАИ. По приезду сотрудников ГАИ.

Схема ДТП – самый важный документ, фиксирующий обстоятельства аварии. При снятии замеров следите за общей шириной проезжей части на схеме, расстоянии от обочины до колес автомобилей. При составлении схемы ДТП все автомобили и предметы привязываются к одной обочине. Нельзя привязывать один автомобиль к левой, а другой к правой обочине. Нельзя привязывать замеры к предметам которые легко передвинуть в пространстве (урны, знаки и пр.). В обязательном порядке проследите за тем, чтобы на схеме было верно указано место столкновения автомобилей, положение автомобилей на проезжей части, размеры и расположение следов торможения, юза. Внимание обращайте не на схематическое изображение, а на цифры указанные в схеме. В месте столкновения от удара осыпается грязь и фрагменты легких деталей автомобиля(осыпь), преломляются следы торможения либо волочения транспортного средства. Следите за тем, чтобы место осыпи и ее размеры были верно указаны на схеме.

Протокол осмотра места происшествия - здесь словами записываются сведения, зарисованные на схеме, и дополнительно фиксируется состояние проезжей части, наличие ям, выбоин, погодные условия, освещенность и видимость в направлении движения и многое другое. Внимательно следите за тем, чтобы в протокол не попали данные, искажающие картину ДТП, или такие, которые впоследствии могут быть истолкованы двояко. В случае несогласия потребуйте внести изменения в документы, и только убедившись в правильности информации нужно подписывать протокол. Протокол необходимо подписывать всегда. Отказ от подписи протокола не снимет с Вас вины, и не говорит о несогласии с указанными в протоколе данными. Подпись означает, что вы ознакомились с протоколом. В случае несогласия с данными, изложенными в протоколе необходимо вписать в протокол то, с чем именно вы не согласны. Свои возражения можно изложить письменно на отдельном листе о чем сделать отметку в протоколе указав на наличие дополнительных пояснений и количество листов на которых пояснения написаны.

Пояснения участников ДТП – На первых этапах изучения ДТП преимущество всегда имеет тот участник, который в первичных показаниях дал меньше информации. По сути, дал меньше оружия против самого себя. Всегда на месте происшествия следует рассмотреть возможность не давать вообще никаких показаний. Типичная ошибка - участник аварии старается дать пояснения сразу и как можно более подробные. Важно понимать – все что вы напишите будет на самом деле использовано в первую очередь только против вас, и уже потом в вашу пользу. Для того чтобы не давать показания можно сослаться на шок, стрессовое состояние, или ухудшившееся самочувствие. Прямо заявлять о нежелании давать пояснения на месте ДТП не стоит, хотя такое право и гарантировано законодательством. При этом необходимо принимать участие во всех действиях, т.е. производить замеры, проверять данные вносимые в схему ДТП и прочее.
Если принято решение давать пояснения, то делать это нужно без подробностей, все пояснения должны быть максимально простыми и однозначными, без двусмысленных оборотов. Не стоит давать никаких цифр указывающих на скорости, расстояния и пр. по той причине, что ваш глазомер наверняка обманет вас. Впоследствии все цифры будут оценены экспертом, и в результате действия водителя будут неправильно оценены на основании его же ошибочных показаний. Правильно указывать на нарушения со стороны других участников ДТП, если таковые имели место. Обязательно укажите, в чем Вы видите нарушение со стороны второго водителя, сошлитесь на пункт ПДД.

ОБЯЗАТЕЛЬНО переписать данные страховой компании второго участника (номер полиса,название страховой,даты,телефоны.

ДТП с участием пешехода – не пытайтесь самостоятельно везти пострадавшего в больницу (только, если вы не находитесь далеко от населенных пунктов и скорую помощь ждать долго). Окажите первую медицинскую помощь и ждите приезда скорой помощи, укрыв пострадавшего теплым одеялом, курткой или иными теплыми вещами. В объяснениях никогда не пишите о том, что “пешеход появился внезапно ниоткуда”, “я его не видел и не знаю откуда он взялся” и т.п. В объяснениях всегда должно быть то, что вы его видели, дорожную обстановку контролировали, пешеход неожиданно вышел на дорогу и у вас не было возможности предотвратить ДТП.

 

Нельзя никогда и ничего писать под диктовку инспектора оформляющего ДТП, подписывать незаполненные либо пустые листы. Если вы не уверенны либо путаетесь в описании возникшей ситуации – вообще не пишите никаких пояснений на месте ДТП.

 

Если же расходитесь полюбовно обязательно составление РАСПИСКИ ПРО ОТСУТСТВИЕ ПРЕТЕНЗИЙ!!!!

Тел СВБ:

Винницкая область, Винница, ул. Театральная, 10, (0432) 57-61-13

Волынская область, Луцк, ул. Винниченко, 11, (0332) 79-63-65

Днепропетровская область, Днепропетровск, ул. Набережная Ленина, 18а, (056) 756-57-80

Донецкая область, Донецк, ул. Горького, 61, (062) 301-83-67

Житомирская область, Житомир, Старый бульвар, 5/37, (0412) 40-78-66

Закарпатская область, Ужгород, ул. Ф. Ракоци, 13, (0312) 69-55-35

Запорожская область, Запорожье, ул. Матросова, 29, (0612) 39-83-78

Ивано-Франковская область, Ивано-Франковск, ул. Лепского, 28, (03422) 2-39-73

Киев, ул. Владимирская, 15, (044) 271-95-94

Киевская область, Киев, ул. Воздвиженская, 2, (044) 592-30-09

Кировоградская область, Кировоград, ул. Дзержинского, 41, (0522) 24-32-53

Республика Крым, Симферополь, ул. Хмельницкого, 4, (0652) 24-50-03

Луганская область, Луганск, ул. Луначарского, 38, (0642) 52-72-87

Львовская область, Львов, площадь Григоренко, 3, (0322) 78-26-10

Николаевская область, Николаев, ул. Декабристов, 5, (0512) 49-80-20

Одесская область, Одесса, ул. Бунина, 37, (048) 795-24-56

Полтавская область, Полтава, ул. Пушкина, 83, (0532) 51-77-64

Ривненская область, Ривне, ул. Хвилевого, 2, (0362) 43-02-28

Севастополь, ул. Пушкина, 2, (0692) 59-45-22

Сумская область, Сумы, ул. Жовтневая, 25, (0542) 28-34-62

Тернопольская область, Тернополь, ул. Валова, 11, (0352) 52-67-15

Харьковская область, Харьков, ул. Совнаркомовская, 5, (057) 700-40-24

Херсонская область, Херсон, ул. Кирова, 4, (0552) 44-60-02

Хмельницкая область, Хмельницкий, пер. Военкоматовский, 3, (0382) 69-24-67

Черкасская область, Черкассы, ул. Смелянская, 57, (0472) 39-33-43

Черниговская область, Чернигов, пр-кт Победы, 74, (0462) 61-35-48

Черновицкая область, Черновцы, ул. Главная, 24, (0372) 52-11-41

Донецкая ЖД, Донецк, ул. Горная, 4, (062) 305-70-00

Львовская ЖД, Львов, ул. Федьковича, 50а, (0322) 41-21-41

Одесская ЖД, Одесса, ул. Среднефонтанская, 14, (048) 722-30-40

Южная ЖД, Харьков, ул. Карповская, 3, (057) 724-43-78

Юго-Западная ЖД, Киев, ул. Чапаева, 6, (044) 465-15-71

Приднепровская ЖД, Днепропетровск, пр-кт Маркса, 108, (0562) 33-04-55

 

 

 

 

«С ВАС ТРЕБУЮТ ДЕНЬГИ  НА ПАРКОВКЕ»

Почти все платные парковки в  НЕЛЕГАЛЬНЫ: ни одна из них не соответствует требованиями законодательства.

На основании Постановления Кабинета Министров Украины от 3 декабря 2009 г. N 1342,

НЕ платите ЗА ПАРКОВКУ своего автомобиля в случаях, если:

1)Парковка НЕ обозначена сплошной синей (голубой) полосой на проезжей части и на бордюре, отделяющий проезжую часть от пешеходной, (т.е. нет понимания, где начинается и где заканчивается площадка для парковки).

2)В доступном для ознакомления пользователей месте НЕ размещена нформация про: оператора (наименование,адрес,  контактные телефоны);  стоимость услуг посодержния площадок для платной парковки, способ оплаты   (наличный или безналичный)   (т.е. нет понимания за что и кому я плачу).

3)Парковка НЕ обозначена дорожным знаком : «Платная парковка автотранспорта» (обращайте внимание на табличку: ПРАВИЛЬНЫМИ являются числа (10)-(25)-(50)).

 

Парковщик обязан предъявить вам:

  • -договор аренды со схемой. (Иначе откуда вы знаете, что выбранное вами место принадлежит ему?) -трудовое соглашение с арендатором парковки или справку,что он уполномочен принимать оплату. (Иначе откуда вызнаете, что это не случайный прохожий?)
  • -паспорт или иное государственное удостоверение личности.(Иначе откуда вы знаете, что именно он указан в трудовом соглашении? "Парксервис" не имеет права выдавать такие удостоверения.)

 

Парковщик обязан выдать вам номерной парковочный талон или фискальный чек. Заранее пропечатанный приходно-кассовый ордер или квитанция не являются законными документами об оплате.

Если к вам приблизился парковщик:

1) Спокойно проинформируйте его, что отказываетесь платить по принципиальным соображениям. Он ничего не может вам сделать.

2) Если парковщик отказывается открыть шлагбаум, пригрозите вызвать милицию. (Суд запретил использование шлагбаумов и блокираторов на парковках.) Парковщики всегда открывают шлагбаум, не дожидаясь приезда милиции.

Если парковщик грубо настаивает на незаконной оплате или угрожает повреждением авто, вызывайте милицию:

Ст.189 УК Украины: «Вымогательство» — до 5-ти лет лишения свободы.

Ст. 194 УК Украины: «Умышленное уничтожение или повреждение имущества» - до 3-х лет лишения свободы

 

Это и многое другое на сайте: veledar.io.ua

 

 

 

 



Создан 21 мая 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Copyright © 2011-2016 В поисках Истины. Используем материалы, полученные в открытых источниках.

Да здравствует солнце! Да скроется тьма!